Розділ II

- Не повна, зупинка часу! – Део викрикнув, цю техніку перед тим, як Гідра майже вдарила його. В мить королева змій, зупинилась на місті.

- Чого вона не рухається? – В голосі Електро, чулось що він не розуміє, що робиться.

- Зупинив її в часі – Спокійно, промовив Део

- Як це? – Він ще досі, нічого не розумів.

- Це техніка, ну як той вибух, про який ти говорив – Спокій не покидав його.

- Зрозуміло - Тепер інтонація, лунала спокійніше.

- На Гідру, щось дивне знайшло – Не розуміючи, що робиться мовив Део.

- Гідра це ж, істота з грецьких міфів? – Спокійно спитав новий ангел.

- Так, але ця істота, названа в честь її величності – З іронією, вимовив Део.

- Що за її величність? – Знову спитав Електро.

- Ну, королева змій – Ще раз іронія лунала в його словах.

- Ця дівчина? – Зі здивуванням, вимовив новий ангел.

- Так – Спокій, знову лунав в його голосі.

- Ти знаєш, чому вона на нас напала? – Це питання, лунало від Електро.

- Тому що, вона вірна революцій! – На цей раз Електро, почув невідомий голос. Подивившись на Део,він побачив його зупиненим в часі. Коли він озирнувся назад, побачив ангела котрий стояв в далені, але уже було видно, що в нього горіли крила та була маска птаха.

- Що з Део?! – Крикнув, до невідомого янгола Електро.

- То ти вірний друг, якщо спитав таке першим. А от Део, було заморожено в часі Теотроном – З далека сказав це незнайомець.

- Хто ти?! – З люттю, промовив новий ангел.

- Я Ра, бог сонця! – З якоюсь величністю, вимовив це ненормальний.

- Чому Теотрон заморозив Део а мене ні?! – Лють в його словах, лунала така сама.

- Тому що боротись з Део не цікаво, він слабкий – З насміхом, вимовив Ра.

- А я що сильний?! – Лють палала в його словах.

- Ні, просто я про тебе нічого не знаю, І мені цікаво на що ти здатний – Коли він підійшов, в його голосі лунав сміх.

- А, здатний я на багато! – Лють, не припиняла лунати.

- Ну подивимось – Сказав Ра та почав бігти, на Електро.

Перед тим як Ра, побіг на Електро, новий ангел помітив що заду нього, іде невідомий чоловік.

- Заду мене видно то Теотрон, він заморозив Део, значить може і мене, якщо я програю битву з Ра то він мене заморозить і якщо виграю також, то перед тим як виграти Ра, треба виграти Теотрона – Пролунало в думках Електро.

- Давай нападай! – Викрикнув Ра, нібито грається з новим ангелом.

- Просто так кидатись на нього небезпечно, але якщо йому стане нудно вони можуть заморозити. Тому потрібно з ним боротись, але я не знаю його сили. Тобто треба дізнатись яка вона? – Знову пролунало в думках Електро.

- Чому ти не нападаєш?! – Знов крикнув Ра.

- Ілюзія – Сказав під ніс Електро та з’явилась копія, що одразу же  напала на Ра.

- Що це – пролунало в думках Електро і він знову задумав задумувався. – Це ілюзія, вона діє автономно зате в мене є час подумати.

 Поки клон Електро, боровся з Ра. Коки недо бог сонця, вдарив в ілюзію і вона не зникла.

- То ти вмієш створювати ілюзій, де ти! – Крикну Ра до Електро, Новий янгол ретельно обдумав що говорити до Ра.

- А знайдеш мене? Я і стану видимим. –В його голосі, лунало що він сміється.

- Виродку! Коли я тебе знайду, тобі настане Кінець! – Лють була наскільки сильна, що його крила запалала дужче.

- Хай пошукає мене, але не знайде. А мені поки що, до Теотрона потрібно. – Знову залунало, в його думках.

 Поки Ра шукав Електро. Новий янгол, наближався до Теотрона і в його думках пролунало.

- Якщо він мене помітить,мені кінець. Один заморозить а інший вб’є зате… - Пролунало в думках та він пошепки промовив. – Ілюзія – Після цих слів, знову з’явився клон, котрий був близько до Теотрона.

- Не повна заминка часу!- Крикнув Теотрон та Клон заморозився, архангел часу промовив. – Який же ти слабкий, що на віть ілюзію здержати на довго не зміг.

- Ти до мене чи що! - Крикнув до нього Ра.

- Ні, ти ж на віть ілюзію робити не вмієш – І з іронією, сказав Теотрон.

- Ти щось сказав?! – Розлючено вимовив Ра.

- Звісно ні – Тепер з нудьгою, вимовив Теотрон.

-А тепер до діла, з ким це ти говорив? – Розлючено сказав Ра.

-З ним – Сказав він, показавши пальцем на клона.

- З ким?! – Лють ще досі, лунала в його словах.

- З тим хто перед мною – Нудьга, не припинала лунати.

-А я його тут, навіть не помітив. Від коли він тут? – Лють у словах Ра потроху стихала.

- Ну недавно, перед тим як я його заморозив. – Вимовив Теотрон.

- Відійди! – Це були слова Ра, перед тим як він почав бігти в сторону клона.

- Уже час – Сказав Теотрон і після цього, він щолкунув пальцями, розморозивши клона.

- Великий удар сонця! – Після цього, ангел сонця ударив клона.

- Не смій, цього робити!! – Вимовив Део. У його словах, лунала дуже сильна злість.

  Ра не послухавши Део, майже ударивши клона. В ту мить, ангел часу сказав – Фауле! – Одразу же він, перемістився до Део.

-А тепер мій удар – Сказав Електро, під вухо Теотрона. Одразу після цього Архянгол Часу вдарив сторону нового янгола, але його там не було.

- Де ти?! – Викрикнув Теотрон, коли зрозумів що Електро поблизу немає.

- А я тут – Сказав він і вимовив техніку, – Поглинання!! - Після цих слів, з Теотрона нібито почала виходити енергія. Дивний майже прозорий газ, що виходила з нього був зеленого кольору,

-  Ааа!!! – Викрикнув від болю Теотрон.

- Ну що хто тепер слабкий? – З дуже сильна іронією, майже не сміючись вимовив Електро.

- Не повна заморозку часу! – Викрикнув з дуже великою болю Архянгол часу і техніка не спрацювала,

- І що? – Тепер він, був на крок блище щоб засміятися.

- Як?! – Біль не покидала, його слова.

- Не знаю, але тепер мій хід – Іронія стала, лише більша.

- Який ще хід?! – Ще досі, він кричав від болю.