Розділ I

- Люди, ви зузріли, нового бога! - Сказала людина, що стояла на великому валуні. Навколо нього, блискали блискавки і було видно, що він в обладунках з яких виходив струм. Люди навколо стояли, мовчали і дивилися на нього, 
- Я Електро, бог електрики, новий цар цього світу та ваш господар! – Електро подивився, на людей та побачив що, вони не бояться.
- Якщо ви не хочете, мене боятись, то я вас заставлю! – Він прокричав, це і кинув у них блискав стався великий вибух, після котрого в Електро поцілила блискавка. Він закричав від той болі що відчував в перше, 
 - Що сталось? – Так лунав, здивований голос в голові Електро. – Де я? Що сталось? Я що помер? – Сказав Електро та відчув що у його роті вода. Розплющивши очі, він побачив велику печеру повністю вкриту водою, а над ним веднілисся промені світла . Коли він почав випливати відчув, що він важчий ніж завжди. Подивившись назад він побачив два великих крила . Електро закричав,
- Що?! – Він почав задихатись та зрозумів, що йому потрібно швидче впливати. Коли Електоро уже виплив, на сушу він побачив дивного чоловіка, років сорока котрий до нього підходив.
- Де я?!- Прокричав Електро. 
- Ти на Олімпусі, сину мій! – Сказав невідомий чоловік.
-Я що помер?!- Знов прокричав Електро.
- Так – Знов сказав невідомий чоловік, 
- Як?! – Ще раз, прокричав недобог.
- Отак – З іронією сказав незнайомець.
- Верни мене негайно! – Прокричав Електро 
- Куди? – З іронією спитав Невідомий чоловік.
- Верни мене негайно! – В словах Електро чувся дуже сильний гнів.
- Як, я тебе верну? – З іронією, сказав незнайомий  чоловік.
- Отак! – Промовив Електро, уже з набагато серйознішою інтонацією.
- Вибач але це не можливо – Знову в словах незнайомця, лунала іронія.
- Як це не можливо? – Промовив він, зі злістю та накинувся на незнайомця. Ударом за ударом, летів по ньому але невідомий, відвертався від кожного. Електро знов ударив, але невідомий уже зупинив удар котрий летів йому прямо в облитча і промовив. – Зупинися
- Нізащо?! – Викрикнув Електро . Знову він бив, удар за ударом та не подав в нього але в мить, він крикнув.- Малий вибух! – Навколо нього з’явився, вибух приблизно радіусом з три метри. Незнайомець відлетів на метрів з десять і зупинився своїми руками об каміння. 
- Як? Невже прородство це правда? – Залунало в думках чоловіка і він сказав.- Зупинись!- На цей раз незнайомий чоловік уже крикнув.
- Тепер точно нізащо! -  Крикнув Електро. І вилетіла блискавка з рук незнайомця . Попавши в нього, в очах Електро почало темніти і він вирубився  на місті. Коли він прокинувся, біля нього сидів той же чоловік з котрим він боровся. 
- Ти хто? – Лунало з уст Електро, соним голосом.
- Зевс – Спокійно промовив, незнайомий чоловік.
- Що той що із міфі?. – З іронією сказав Електро.
- Твоя іронія тут зайва – Голос незнайомця, був уже серйозним.
- Не думаю – Іронія, ще досі лунала, в голосі Електро.
- А ти думати вмієш? – Тепер в голосі Зевса лунала іронія.
- А чому якщо я помер то я тут? – Якась не зрозумілість чулась і голосі нового ангела.
- Тому що ти переродився – Інтонація в голосі бога блискавки, стала знову серйозною,
- Як в буддизмі чи що? – Інтонація, ще досі нібито він не розуміє,
- Ні ти не в щось те що знають люди а в ангела. – Інтонація в його голосі, не змінилась. 
- Що як в християнстві? – Інтонація ще досі та сама.
- Ні з  іншого – В той момент, нізвідки з’явився чоловік, за спиною якого були крила.
- Пане Зевс, я зробив, те що ви сказали – Ліниво промовив інший янгол.
- Короче, до тебе справа – З хитрістю промовив Зевс.
- Ще одна? – Інтонація було така, ніби він такого не хотів.
- Так Део – Інтонація було така, нібито він хотів пере висти, свою справу на іншого. 
- Тож яка ця справа? – Знову у його словах, чулось що йому нудно.
- Ось новенький, Електро . Покажи йому тут все – Інтонація не змінилась.
- Я не хочу – Лінь в його, словах збільшувалась.
- Якщо не хочеш, то тайм буде знати… - Не встиг, він договорити, як його перебили. 
- Добре! – Део перебив, Зевса а в той момент, напівбог зник у блискавиці.
- Електро ж тебе звати?- Вимовив Део,
- Так – Ці слова, летіли з уст нового ангела.
- Давай підемо в краще місце? 
- Ну давай – В той момент, Део взяв Електро, за Плече і перемістив їх двох на якийсь горб. 
- Ай! – Від болю закричав Електро. 
- В перше для всі, це боляче і тобі також – Повільно мовив Део,. 
- Що це ?! – В голосі ще досі, відчувався біль.
- Я тебе перемістив в часі – Голос не змінився,
- Це не можливо! – Промовив Електро та в в нього, почала крутитися голова та новий янгол знепритомнів.
- Ну ти не перший хто так знепритомнів. – Сказав део, коли побачив що Електро уже прокидається та продовжив. – Зевс тобі щось говорив?
- Та лише, про те що я переродився, в янгола і все – В голосі було чутно, що він відходить від  переміщення, в часі.
- То тобі все з початку розказувати? – Вимовив Део. 
- Ну так – Було чути що йому уже легше.
– Ну то слухай . – Промовив ангел часу. -Є дев’ять напівбогів, вони поділяються, на вищі до котрих належать Будда, Аїд, Тайм та Нейрон, а до нижчих Зевс, Терра, Аква, Айро  та Файро. Ще є ангели, тобто ми,ті хто підписали контракт з напівбогами, ми розділяємось на три типи вищі, нищі та архангели. Вищі відрізняються міткою а архангел це головний янгол напівбога. Тобі все зрозуміло? – Запитав Део, подивившись на нового ангела. 
- Так, але де ми? – Сказав Електро голосом, нібито йому дивно.
- Ми перемістилися, до ріки Сян що, ж є річу посполитою кінця сімнадцятого століття. – Зі споєм промовив Део.
- Ну я про неї на уроках історій – З незрозумілістю промовив Електро. 
- Зрозуміло що ти чув на уроці історії а не географії – З іронією вимовив ангел часу.
- Ну її зараз не має, її розділили тому і на географії замість неї Польша – З зарозумілістю вимовив новий ангел.  
- Я це знаю уже, ідіоте. Я за цим місцем, всю історію дивився та ще до смерті тут жив ! – З лютю вимовив Део. 
- Я б хотів тебе спитати дещо? – Електро подивився на Део.
- Ну я тут і треба для цього, ну давай задавай уже – З нудьгою, вимовив ангел часу.
- Ну коли я бився з Зевсом.. – В його голосі чулось нібито він соромиться.
- А ти з ним бився? – Перебив део 
- Так але я не про це – З люттю сказав Електро.
- А про що? – Знову чулась іронія.
- А про, те що коли я з ним бився, я крикнув Малий вибух і стався… - На цих словах, Део перебив Електро.
- Вибух – Перебив, з повільним  тоном. 
- Так але це очевидно – В його голосі, було обурення,
- Ну так – З таким самим, повільним тоном вимовив Део.
- А що то за вибух? – Це питання, лунало від Електро.
- Ну це техніка – Тон не змінився.
- Що? – Тон був такий, нібито він не розуміє.
- Ну техніка, це коли ти накопичуєш ману – З тими же тоном, вимовив ангел часу.
- Що за мапа? – Та сама не зрозумілість. Лунала у його голосі,
- Небесна – З іронією сказав Део.
- Та що з біблії чи що? – Та сама, не зрозумілість, лунала в його голосі.
- Звісно, ні мана це енергія, ще вона є і людей, але її в їх майже немає точніше її вистачає лише, на те щоб піддержувати життя,
- А в ангелів? – Це тон не змінився.
- А тут вже цікавіше, у янголів кількість мани залежить уже від його сили. – Сказав Део, Дивлячись на село що гляділося в далечі,
- А як це? – З тою же, не зрозумілістю. 
- Я не знаю від чого залежить кількість мани в янгола, спитаєш у Філо – Вимовив, він дивлячись куди дивився.
- Хто такий Філо? – Тон, давав зрозуміти, те що цей ангел йому не відомий.
- Завідувач великої все янгольської бібліотеки. – З іронією вимовив Део.
- А це де? – Ця не зрозумілість, не змінювалась.
- Якось забагато, питань на одну годину, я думаю. – Промовив ангел часу подивившись на нового ангела. 
- Ну, можливо – Вимовив Електро.
- Зате, щоб ти не задавав питання мені, будеш задавати Філо – Сказав Део і встав на ноги. 
- Завідувача бібліотеки чи що? – З тим, же тоном сказав Електро і також встав. 
- Так, приготуйся – Сказав Део 
- До чого? – З нерозумінням на об лиці. 
- До цього – Сказав Део і взяв Електро, за плече та перемістив його назад в майбутнє.
- Ай! – Знову крикнув Електро.
- Знову не витримаєш, біль і вирубися – З іронією сказав Део.
- На цей раз, ні – В голосі Електро, чулась біль.
- Ну зараз боляче не буде – Сказав Део. 
- А що мало – Біль в голосі, була уже менша. 
- Ні, але, Філо-Денте! – До того, як промовити техніку, Део знову доторкнувся до плеча Електро,
 Део та Електро перемістилися до величезної  бібліотеки, що здавалася безкінечною.
- А це видно, Велика Все янгольська Бібліотека? – Сказав Електро.
- Так і ти перший хто так швидко вивчив, цю назву  - Відповів йому Део.
- А я думав що вона менша – Зі здивуванням сказав Електро.
- Всі так думають, але не праві – Вимовив Део.
- То я не перший хто таке сказав? – А це вимовив Електро.
- Ну я ж тобі сказав що всі так думали вперше і я навіть. – Нібито сміючись, з себе сказав ангел часу.
Електро оглядав бібліотеку і помітив що він стоїть на платформі, радіусом котрої приблизно п’ять метрів на її краях, стояли стовпи, котрі були оздоблені якимись рунами, але дах не був впертий під ці стовпи і коли новий янгол це помітив він спитав в Део. 
- А навіщо ці стовпи? – Це запитав Електро. 
- Ці стовпи це телепорт, що може перемістити, з будь-якої частини всесвіту  - Відповів йому Део,
 Електро пройшовся, в перед і побачив стіл, за котрим сидів невідомий ангел. 
- Знайомся це Філо і він разом з Гомером, написав приблизно вісімдесят відсотків цієї бібліотеки – Вимовив Део, 
- А ти прочитав, ну приблизно двадцять відсотків цієї бібліотеки, зате тобі рости до мене та рости і рости до мене – Відповів йому Філо. 
- Так, але ти знайомся то Електро і він новий ангел – Сказав Део та показав вказівним пальцем, назад де стояв Електро. 
- Ну привіт – Сказав Електро,
- Хай, в мене є де тебе декілька питань – Промовив Філо, дивлячись на нового ангела.
- Тепер мені задають питання, а не я комусь? – Сказав Електро нібито хотів пожартувати.
- Так і перше питання яка твоя національність? – Сказав Філо починаючи заповнювати якісь папери.
- Англієць – Сказав Електро і помітив що Део іде, в середину бібліотеку і крикнув йому на зустріч – А ти куди?!
- Читати - Відповів йому Део.
- Добре – Лагідним голосом відповів він.
- А тепер, з якої ти країни і в якому році помер? – Спитав в Електро, Філо. 
- Країна це Велика Британія, а рік Дві тисячі двадцять перший – Відповів Електро,
- Земне ім’я? – Знову спитав Філо, 
- Макс – Відповів Електро, дивлячись на папери котрі заповняв Філо.
- А прізвище? – Ще одне питання, лунало з його уст.
- Орвел – Відповів новий ангела
- На письменника одного схоже – Він нього, лунало уже не питання.
- Так, мені це часто казали – Відповів Електро.
- Читати любив? – Знову лунало питання.
- Так, я багато книг за життя прочитав – Відповідь знову лунала, від нового ангела. 
- Було з сотню? – Знову спитав Філо.
- Ні, можливо навіть з тисячу – Відповів Електро.
- Молодець, буде що робити – Ну тепер відповідь, лунала з нього.
- А скільки книг прочитав Део? – Запитав новий ангел.
- Під час життя не знаю, але після смерть тисяч сорок - Відповів Він.
- Багато – Відповів з дивуванням Електро.
- А я написав, з тисяч з вісімдесят – Відповів нібито хвалячись Філо.
- А це, дуже багато – в його словах було вже більше здивування.
- А Гомер зовсім, з тисяч сто – Це лунало, від Філо.
- А Гомер що давньогрецький? – ще одне запитання від Електро.
- Той – відповів ангел знань. 
- Ну то зрозуміло чому він так багато книжок написав? – Відповів новий ангел.
- Це тому що в нього, мітка письмо – Сказав Філо,
- Мітка ж позначка, вищого Ангела  - Запитав Електро.
- Ну так, а я вже з тобою наговорився, за те на книги для новеньких. – Договорив Філо та просунув дві книги, в руки Електро. 
Назва першої була Історія о створені світу, а друга основи ангельського світу. 
- Дякую – Сказав Електро,
- Немає за що, це ж моя робота. – Відповів Філо.
 Електро знайшов стіл, поклав на нього книги та почав читати. В першій ішлося про створення світу, а в другій, про ієрархію в світі янголів, балансування мани та інше.  Дочитавши Електро пішов, до Філо Де його чекав Део 
- Пішли уже на Олімпус, ми тут зчиталися уже – Сказав Део,
- Ну пішли – Відповів йому Електро,
- Іди, встань до телепорту – Сказав Део, а після цього Електро, піщо і став на телепорт. 
- Бувай – крикнув Філо, 
- Так бувай - Відповів новий янгол,
 Део підійшов до Електро та сказав – Щоб попасти сюди, треба сказати, те саме що треба коли звідси ідеш. – Сказав део і крикнув.
- Філо-Денте! - Перемістившись вони побачили, дівчину ангела та део крикнув до неї - Гей Гідро! – Дівчина підійшла та сказала до них,
- Слава Алаху – В її голосі лунало що дивне.
- Люди, ви зузріли, нового бога! - Сказала людина, що стояла на великому валуні. Навколо нього, блискали блискавки і було видно, що він в обладунках з яких виходив струм. Люди навколо стояли, мовчали і дивилися на нього, 
- Я Електро, бог електрики, новий цар цього світу та ваш господар! – Електро подивився, на людей та побачив що, вони не бояться.
- Якщо ви не хочете, мене боятись, то я вас заставлю! – Він прокричав, це і кинув у них блискав стався великий вибух, після котрого в Електро поцілила блискавка. Він закричав від той болі що відчував в перше, 
 - Що сталось? – Так лунав, здивований голос в голові Електро. – Де я? Що сталось? Я що помер? – Сказав Електро та відчув що у його роті вода. Розплющивши очі, він побачив велику печеру повністю вкриту водою, а над ним веднілисся промені світла . Коли він почав випливати відчув, що він важчий ніж завжди. Подивившись назад він побачив два великих крила . Електро закричав,
- Що?! – Він почав задихатись та зрозумів, що йому потрібно швидче впливати. Коли Електоро уже виплив, на сушу він побачив дивного чоловіка, років сорока котрий до нього підходив.
- Де я?!- Прокричав Електро. 
- Ти на Олімпусі, сину мій! – Сказав невідомий чоловік.
-Я що помер?!- Знов прокричав Електро.
- Так – Знов сказав невідомий чоловік, 
- Як?! – Ще раз, прокричав недобог.
- Отак – З іронією сказав незнайомець.
- Верни мене негайно! – Прокричав Електро 
- Куди? – З іронією спитав Невідомий чоловік.
- Верни мене негайно! – В словах Електро чувся дуже сильний гнів.
- Як, я тебе верну? – З іронією, сказав незнайомий  чоловік.
- Отак! – Промовив Електро, уже з набагато серйознішою інтонацією.
- Вибач але це не можливо – Знову в словах незнайомця, лунала іронія.
- Як це не можливо? – Промовив він, зі злістю та накинувся на незнайомця. Ударом за ударом, летів по ньому але невідомий, відвертався від кожного. Електро знов ударив, але невідомий уже зупинив удар котрий летів йому прямо в облитча і промовив. – Зупинися
- Нізащо?! – Викрикнув Електро . Знову він бив, удар за ударом та не подав в нього але в мить, він крикнув.- Малий вибух! – Навколо нього з’явився, вибух приблизно радіусом з три метри. Незнайомець відлетів на метрів з десять і зупинився своїми руками об каміння. 
- Як? Невже прородство це правда? – Залунало в думках чоловіка і він сказав.- Зупинись!- На цей раз незнайомий чоловік уже крикнув.
- Тепер точно нізащо! -  Крикнув Електро. І вилетіла блискавка з рук незнайомця . Попавши в нього, в очах Електро почало темніти і він вирубився  на місті. Коли він прокинувся, біля нього сидів той же чоловік з котрим він боровся. 
- Ти хто? – Лунало з уст Електро, соним голосом.
- Зевс – Спокійно промовив, незнайомий чоловік.
- Що той що із міфі?. – З іронією сказав Електро.
- Твоя іронія тут зайва – Голос незнайомця, був уже серйозним.
- Не думаю – Іронія, ще досі лунала, в голосі Електро.
- А ти думати вмієш? – Тепер в голосі Зевса лунала іронія.
- А чому якщо я помер то я тут? – Якась не зрозумілість чулась і голосі нового ангела.
- Тому що ти переродився – Інтонація в голосі бога блискавки, стала знову серйозною,
- Як в буддизмі чи що? – Інтонація, ще досі нібито він не розуміє,
- Ні ти не в щось те що знають люди а в ангела. – Інтонація в його голосі, не змінилась. 
- Що як в християнстві? – Інтонація ще досі та сама.
- Ні з  іншого – В той момент, нізвідки з’явився чоловік, за спиною якого були крила.
- Пане Зевс, я зробив, те що ви сказали – Ліниво промовив інший янгол.
- Короче, до тебе справа – З хитрістю промовив Зевс.
- Ще одна? – Інтонація було така, ніби він такого не хотів.
- Так Део – Інтонація було така, нібито він хотів пере висти, свою справу на іншого. 
- Тож яка ця справа? – Знову у його словах, чулось що йому нудно.
- Ось новенький, Електро . Покажи йому тут все – Інтонація не змінилась.
- Я не хочу – Лінь в його, словах збільшувалась.
- Якщо не хочеш, то тайм буде знати… - Не встиг, він договорити, як його перебили. 
- Добре! – Део перебив, Зевса а в той момент, напівбог зник у блискавиці.
- Електро ж тебе звати?- Вимовив Део,
- Так – Ці слова, летіли з уст нового ангела.
- Давай підемо в краще місце? 
- Ну давай – В той момент, Део взяв Електро, за Плече і перемістив їх двох на якийсь горб. 
- Ай! – Від болю закричав Електро. 
- В перше для всі, це боляче і тобі також – Повільно мовив Део,. 
- Що це ?! – В голосі ще досі, відчувався біль.
- Я тебе перемістив в часі – Голос не змінився,
- Це не можливо! – Промовив Електро та в в нього, почала крутитися голова та новий янгол знепритомнів.
- Ну ти не перший хто так знепритомнів. – Сказав део, коли побачив що Електро уже прокидається та продовжив. – Зевс тобі щось говорив?
- Та лише, про те що я переродився, в янгола і все – В голосі було чутно, що він відходить від  переміщення, в часі.
- То тобі все з початку розказувати? – Вимовив Део. 
- Ну так – Було чути що йому уже легше.
– Ну то слухай . – Промовив ангел часу. -Є дев’ять напівбогів, вони поділяються, на вищі до котрих належать Будда, Аїд, Тайм та Нейрон, а до нижчих Зевс, Терра, Аква, Айро  та Файро. Ще є ангели, тобто ми,ті хто підписали контракт з напівбогами, ми розділяємось на три типи вищі, нищі та архангели. Вищі відрізняються міткою а архангел це головний янгол напівбога. Тобі все зрозуміло? – Запитав Део, подивившись на нового ангела. 
- Так, але де ми? – Сказав Електро голосом, нібито йому дивно.
- Ми перемістилися, до ріки Сян що, ж є річу посполитою кінця сімнадцятого століття. – Зі споєм промовив Део.
- Ну я про неї на уроках історій – З незрозумілістю промовив Електро. 
- Зрозуміло що ти чув на уроці історії а не географії – З іронією вимовив ангел часу.
- Ну її зараз не має, її розділили тому і на географії замість неї Польша – З зарозумілістю вимовив новий ангел.  
- Я це знаю уже, ідіоте. Я за цим місцем, всю історію дивився та ще до смерті тут жив ! – З лютю вимовив Део. 
- Я б хотів тебе спитати дещо? – Електро подивився на Део.
- Ну я тут і треба для цього, ну давай задавай уже – З нудьгою, вимовив ангел часу.
- Ну коли я бився з Зевсом.. – В його голосі чулось нібито він соромиться.
- А ти з ним бився? – Перебив део 
- Так але я не про це – З люттю сказав Електро.
- А про що? – Знову чулась іронія.
- А про, те що коли я з ним бився, я крикнув Малий вибух і стався… - На цих словах, Део перебив Електро.
- Вибух – Перебив, з повільним  тоном. 
- Так але це очевидно – В його голосі, було обурення,
- Ну так – З таким самим, повільним тоном вимовив Део.
- А що то за вибух? – Це питання, лунало від Електро.
- Ну це техніка – Тон не змінився.
- Що? – Тон був такий, нібито він не розуміє.
- Ну техніка, це коли ти накопичуєш ману – З тими же тоном, вимовив ангел часу.
- Що за мапа? – Та сама не зрозумілість. Лунала у його голосі,
- Небесна – З іронією сказав Део.
- Та що з біблії чи що? – Та сама, не зрозумілість, лунала в його голосі.
- Звісно, ні мана це енергія, ще вона є і людей, але її в їх майже немає точніше її вистачає лише, на те щоб піддержувати життя,
- А в ангелів? – Це тон не змінився.
- А тут вже цікавіше, у янголів кількість мани залежить уже від його сили. – Сказав Део, Дивлячись на село що гляділося в далечі,
- А як це? – З тою же, не зрозумілістю. 
- Я не знаю від чого залежить кількість мани в янгола, спитаєш у Філо – Вимовив, він дивлячись куди дивився.
- Хто такий Філо? – Тон, давав зрозуміти, те що цей ангел йому не відомий.
- Завідувач великої все янгольської бібліотеки. – З іронією вимовив Део.
- А це де? – Ця не зрозумілість, не змінювалась.
- Якось забагато, питань на одну годину, я думаю. – Промовив ангел часу подивившись на нового ангела. 
- Ну, можливо – Вимовив Електро.
- Зате, щоб ти не задавав питання мені, будеш задавати Філо – Сказав Део і встав на ноги. 
- Завідувача бібліотеки чи що? – З тим, же тоном сказав Електро і також встав. 
- Так, приготуйся – Сказав Део 
- До чого? – З нерозумінням на об лиці. 
- До цього – Сказав Део і взяв Електро, за плече та перемістив його назад в майбутнє.
- Ай! – Знову крикнув Електро.
- Знову не витримаєш, біль і вирубися – З іронією сказав Део.
- На цей раз, ні – В голосі Електро, чулась біль.
- Ну зараз боляче не буде – Сказав Део. 
- А що мало – Біль в голосі, була уже менша. 
- Ні, але, Філо-Денте! – До того, як промовити техніку, Део знову доторкнувся до плеча Електро,
 Део та Електро перемістилися до величезної  бібліотеки, що здавалася безкінечною.
- А це видно, Велика Все янгольська Бібліотека? – Сказав Електро.
- Так і ти перший хто так швидко вивчив, цю назву  - Відповів йому Део.
- А я думав що вона менша – Зі здивуванням сказав Електро.
- Всі так думають, але не праві – Вимовив Део.
- То я не перший хто таке сказав? – А це вимовив Електро.
- Ну я ж тобі сказав що всі так думали вперше і я навіть. – Нібито сміючись, з себе сказав ангел часу.
Електро оглядав бібліотеку і помітив що він стоїть на платформі, радіусом котрої приблизно п’ять метрів на її краях, стояли стовпи, котрі були оздоблені якимись рунами, але дах не був впертий під ці стовпи і коли новий янгол це помітив він спитав в Део. 
- А навіщо ці стовпи? – Це запитав Електро. 
- Ці стовпи це телепорт, що може перемістити, з будь-якої частини всесвіту  - Відповів йому Део,
 Електро пройшовся, в перед і побачив стіл, за котрим сидів невідомий ангел. 
- Знайомся це Філо і він разом з Гомером, написав приблизно вісімдесят відсотків цієї бібліотеки – Вимовив Део, 
- А ти прочитав, ну приблизно двадцять відсотків цієї бібліотеки, зате тобі рости до мене та рости і рости до мене – Відповів йому Філо. 
- Так, але ти знайомся то Електро і він новий ангел – Сказав Део та показав вказівним пальцем, назад де стояв Електро. 
- Ну привіт – Сказав Електро,
- Хай, в мене є де тебе декілька питань – Промовив Філо, дивлячись на нового ангела.
- Тепер мені задають питання, а не я комусь? – Сказав Електро нібито хотів пожартувати.
- Так і перше питання яка твоя національність? – Сказав Філо починаючи заповнювати якісь папери.
- Англієць – Сказав Електро і помітив що Део іде, в середину бібліотеку і крикнув йому на зустріч – А ти куди?!
- Читати - Відповів йому Део.
- Добре – Лагідним голосом відповів він.
- А тепер, з якої ти країни і в якому році помер? – Спитав в Електро, Філо. 
- Країна це Велика Британія, а рік Дві тисячі двадцять перший – Відповів Електро,
- Земне ім’я? – Знову спитав Філо, 
- Макс – Відповів Електро, дивлячись на папери котрі заповняв Філо.
- А прізвище? – Ще одне питання, лунало з його уст.
- Орвел – Відповів новий ангела
- На письменника одного схоже – Він нього, лунало уже не питання.
- Так, мені це часто казали – Відповів Електро.
- Читати любив? – Знову лунало питання.
- Так, я багато книг за життя прочитав – Відповідь знову лунала, від нового ангела. 
- Було з сотню? – Знову спитав Філо.
- Ні, можливо навіть з тисячу – Відповів Електро.
- Молодець, буде що робити – Ну тепер відповідь, лунала з нього.
- А скільки книг прочитав Део? – Запитав новий ангел.
- Під час життя не знаю, але після смерть тисяч сорок - Відповів Він.
- Багато – Відповів з дивуванням Електро.
- А я написав, з тисяч з вісімдесят – Відповів нібито хвалячись Філо.
- А це, дуже багато – в його словах було вже більше здивування.
- А Гомер зовсім, з тисяч сто – Це лунало, від Філо.
- А Гомер що давньогрецький? – ще одне запитання від Електро.
- Той – відповів ангел знань. 
- Ну то зрозуміло чому він так багато книжок написав? – Відповів новий ангел.
- Це тому що в нього, мітка письмо – Сказав Філо,
- Мітка ж позначка, вищого Ангела  - Запитав Електро.
- Ну так, а я вже з тобою наговорився, за те на книги для новеньких. – Договорив Філо та просунув дві книги, в руки Електро. 
Назва першої була Історія о створені світу, а друга основи ангельського світу. 
- Дякую – Сказав Електро,
- Немає за що, це ж моя робота. – Відповів Філо.
 Електро знайшов стіл, поклав на нього книги та почав читати. В першій ішлося про створення світу, а в другій, про ієрархію в світі янголів, балансування мани та інше.  Дочитавши Електро пішов, до Філо Де його чекав Део 
- Пішли уже на Олімпус, ми тут зчиталися уже – Сказав Део,
- Ну пішли – Відповів йому Електро,
- Іди, встань до телепорту – Сказав Део, а після цього Електро, піщо і став на телепорт. 
- Бувай – крикнув Філо, 
- Так бувай - Відповів новий янгол,
 Део підійшов до Електро та сказав – Щоб попасти сюди, треба сказати, те саме що треба коли звідси ідеш. – Сказав део і крикнув.
- Філо-Денте! - Перемістившись вони побачили, дівчину ангела та део крикнув до неї - Гей Гідро! – Дівчина підійшла та сказала до них,
- Слава Алаху – В її голосі лунало що дивне.