Розділ 2

     Мені розповідали, що обрати одну дівчину було не так вже й просто. Безліч прекрасних претенденток пройшли до фіналу. Всі, як одна, були талановитими красунями, вправними у всьому.

     Королі дуже довго думали, хто справді вартий того, щоб бути обраницею правителів. У вирішальний момент, вони винесли свій вирок, але раптом одна з дівчат почала проштовхуватися до суддів. Гнів затмарював її розум. Це вперше їй не дали того, чого вона хотіла.

     Вона не розуміла, в чому причина такого вибору й почала вимагати переобрання фіналістки. Але ніхто не послухав дівчину. За дуже короткий час відбору, її не злюбили всі й ніхто не хотів навіть слухати невдаху.

     Трояндочка, так називали дівчину, розізлилася не на жарт. Вона миттю підлетіла до самої стелі, тріпочучи найкрасивішими у світі крилами й наслала страшне закляття на інших конкурсанток. Дівчата миттю поперетворювалися з неперевершених красунь на самотні квіти троянд, які стейла, одним помахом руки, зібрала в букет.

     Її поведінка, привернула увагу королів, дехто навіть почав аплодувати, але вчасно схаменувся, зрозумівши, наскільки цей вчинок жорстокий.

     За кілька днів, дівчина перебралася до одного з королівських замків та розпочала підготовку до своєї місії. Ніхто, окрім неї та правителів держав, не знав, для чого вона була обрана.

     Клопітка праця тривала довгих три місяці. Вона вставала рано вранці та лягала спати пізно вночі, постійно тренуючись та самоудосконалюючись. Але це взагалі її не втомлювало. Дівчину переслідувала висока мета, яку поклали на неї.

     Коли Трояндочка вже повністю була готовою до того, щоб вирушати в дорогу, королі дали їй титул принцеси трьох королівств та декілька магічних подарунків, які мали привести її до загубленого всіма, Ельдорану.