Час минав, і Еліна разом з друзями продовжували свій шлях в академії магії. Їхні навички зростали, і тепер їм доводилося долати нові виклики. Серед цих викликів було підготовка до змагань між школами магії, що мали відбутися через кілька місяців.
Алек, як і раніше, був близьким до Еліни. Їхні стосунки стали ще тіснішими, і вони разом проводили багато часу на тренуваннях і в бібліотеках академії. Лілія і Мартін, своєю чергою, також підтримували друзів, активно займаючись своїми магічними дослідженнями.
Одного дня Алек запропонував новий план тренувань для Еліни і її друзів, щоб краще підготуватися до змагань.
— Я думаю, що нам потрібно зосередитися на командній роботі, — сказав Алек під час зборів. — Це допоможе нам краще взаємодіяти і використовувати наші сили разом.
— Це хороша ідея, — підтвердила Еліна, помічаючи як Алек стає все більш надійним лідером.
Вони вирушили на спеціальне тренувальне поле, де розпочали інтенсивні заняття. Алек, використовуючи свої здібності в області вітру, демонстрував, як його сила може бути використана для покращення швидкості і маневреності. Еліна, в свою чергу, вдосконалювала свою магію світла і тіні, вчилася краще контролювати обидві сили.
Одного дня до академії завітав новий викладач, професор Леонард. Його репутація передувала йому: строгий, вимогливий і відомий своєю принциповістю, він був відомий як майстер магічних дисциплін, що включали складні та рідкісні техніки.
Коли професор Леонард зайшов до аудиторії, усі студенти замовкли. Його вигляд одразу привернув увагу: високий, з чітко окресленими рисами обличчя та сірими очима, що випромінювали рішучість і серйозність. Вбрання професора було строгим і елегантним, з чорною мантією з золотими вишивками, що підкреслювала його авторитет.
— Ви повинні бути готові до будь-яких ситуацій, — оголосив він, дивлячись на студентів. — Я буду стежити за вашим прогресом і ставити вас перед серйозними випробуваннями. Ваші навички будуть перевірені не тільки в теорії, але і на практиці.
У центрі кімнати стояли кілька великих магічних кристалів, які випромінювали слабке світло. Професор Леонард стояв перед аудиторією, готовий розпочати заняття.
— Сьогодні ми займемося контролем енергій, — оголосив професор. — Це один з основних аспектів магії, який вимагає від вас не тільки знань, але й вміння працювати в стресових ситуаціях.
Професор підійшов до одного з кристалів і торкнувся його. Кристал почав пульсувати яскравим світлом, що наповнювало кімнату енергією.
— Для того щоб ефективно контролювати енергію, потрібно спочатку навчитися її відчувати і управляти нею, — пояснив він. — Сьогодні ви будете тренуватися в створенні і підтримці енергетичних полів.
Професор продемонстрував, як створити енергетичне поле навколо кристала. Він спрямував свою магічну силу у вигляді тонкого, але потужного потоку енергії, який обгорнув кристал. Світло стало яскравішим, і поле навколо нього стало пульсувати.
— Ваша задача полягає в тому, щоб зберігати енергетичне поле стабільним, — сказав Леонард. — Не допускайте розривів чи коливань. Кожен з вас отримає свій кристал і повинен буде повторити мою демонстрацію.
Студенти підійшли до своїх кристалів, які були розставлені по всій аудиторії. Алек, Еліна, Лілія і Мартін отримали свої кристали і почали тренування.
Алек зосередився на техніках вітру, що були частиною його магічного репертуару. Він відчув, як енергія кристала взаємодіє з його силою, і створив навколо нього вітровий щит, який обгорнув кристал, захищаючи його від зовнішніх впливів. Спочатку щит був нестабільним і почав коливатися.
— Не забувайте про плавність, — нагадав професор, спостерігаючи за його роботою. — Ваші рухи повинні бути гармонійними, а енергія — контролюватися без ривків.
Алек вдихнув глибоко і спробував ще раз, удосконалюючи свої рухи, поки не досяг стабільного енергетичного поля.
Еліна працювала над синхронізацією світла і тіні. Вона відчула, як ці дві стихії взаємодіють і налаштувала свою енергію таким чином, щоб створити рівномірне і стабільне поле навколо кристала. Це було складно, адже контраст між світлом і тінню часто викликав коливання, але з часом їй вдалося досягти бажаного результату.
Лілія, використовуючи свою стихію вогню, працювала над створенням вогняного щита навколо кристала. Вогонь, який вона керувала, мав бути не тільки яскравим, але й стабільним. Перші спроби були непростими, адже вогонь мав тенденцію до непередбачуваних коливань і розгорання. Але з часом їй вдалося контролювати його потужність, зберігши енергетичне поле стійким.
Мартін, з іншого боку, зосередився на воді. Його завдання полягало в створенні водяного щита навколо кристала, який повинен був поглинати і розсіювати енергію. Вода повинна була бути спокійною і рівною, без бурливих хвиль чи перепадів. Мартіну вдалося досягти стабільного водного поля, яке безперервно обгортало кристал.
По закінченню тренування професор Леонард підійшов до кожного студента, оцінюючи їхні результати.
— Ви всі проявили хороші результати, — сказав професор, — але є ще над чим працювати. Важливо, щоб ви навчились підтримувати стабільність і гармонію ваших енергетичних полів.
Еліна і її друзі висловили подяку професору за його поради і продовжили працювати над своїми навичками. Перший урок став для них значним випробуванням, але також і важливим кроком до вдосконалення своїх магічних здібностей.
Професор Леонард організував індивідуальні тренування для студентів, щоб допомогти їм вдосконалити свої особисті навички. Заняття проходили після загальних уроків і давали можливість зосередитися на конкретних аспектах магії.
Еліна отримала завдання від професора Леонарда працювати над контролем двох стихій — світла і тіні. Це було особливо складно, адже кожна з цих стихій мала свої особливості і властивості. Світло було яскравим і активним, тоді як тінь була більш спокійною та інертною. Знайти гармонію між ними виявилося досить важко.