28

Переварити інформацію про стосунки Владислава і Аліси, для Наташі, було не легко. Спочатку в неї просто не було слів, вона не знала як реагувати на сказані слова Баляєвої, не знала як пробачити людині почуття, над якими вона не має владу.

— Як їй взагалі прийшло в голову вибачатись за власні почуття! — гнів змінювався сльозами, — я справжнісінька невдаха!

Запивати червоним сухим вином сердечні рани, які не затягувалися, було дивним способом сп’яніти від ненависного вина для Дмитренко. Скільки б часу не пройшло, і якою вона б чарівною, розумною, доброю, унікальною не була, для Владислава вона залишиться хорошою приятелькою, яка має татуювання на тілі.

В каміні горіло полум’я, легкий запах димки змішувався із ароматом кориці, що доносився від запаленої свічки. За вікном погода метушилась, розкидаючи сніжні груди. Наташа вперше відчула, наскільки власний будинок всередині пустий, а вона самітна.

Ситуація загострилась, коли в голові Дмитренко випливали кадри з колишньою наставницею, яка приходилась матір’ю Аліси, про яку та не знала.

— Чорт забирай, ну чому я не можу її ненавидіти, як це роблять всі дівчата, в таких ситуаціях! Чому я співчуваю і хвилююсь за ту, котра будує стосунки з моїм…

На якусь хвилину Наташа завмерла замахнувшись пустою пляшкою на стіну, не вимовивши останнього слова. Різке усвідомлення, накрило її, мов хвиля в морі.

— Він ніколи не був моїм, — сказані слова, здались ще страшнішими, аніж саме усвідомлення їхнього сенсу. — Вони обоє нічим мені не зобов’язані. І я не маю права, щось вимагати чи злитись.

Пуста пляшка випала з рук Наташі на підлогу, створивши глухий стукіт, так і не розбившись. У дівчини з’явилось різке бажання відрізати своє довге волосся та позбавитись природного кольору волосся, змінивши рудий на чорний.

— Чистий аркуш! Все з початку! Ніяких сліз, заздрощів і… зациклення на тому, хто не відповідає на мої почуття!

Емоції Наташі були схожі на погоду за вікном, так само танули як сніг на вогнищі, але при цьому все вкривали льодовою кіркою. Взявши до рук телефон, дівчина знайшла номер Владислава, натиснувши на дзвінок. Дмитренко покладалась на пізню годину, одночасно бажаючи щоб підняли слухавку і навпаки.

— Алло, — сонно пробурмотів Владислав, майже відразу прийнявши дзвінок.

— …

В середині Наташі все перевернулось, а серце сповільнило ритм. Їй хотілося виговоритися, сказати все, що в неї на душі, адже без цього вона не зможе рухатись вперед. Їй просто потрібно було дізнатись відповідь на питання, щоб змогти відпустити все.

— Наташ?

— Ти жорстокий, — стомлено вимовила вона, — не вдавай, що не знав про мої почуття.

— Знав. Я дав тобі зрозуміти, що ти мені дуже важлива людина. Близька подруга.

— Не верзи дурниць, не вдавай із себе праведного.

— Наташ, послухай…

— Ні це ти послухай! До близької подруги не йдуть в гості з алкоголем і презервативами. З близькими подругам не цілуються. Ти сам зробив перший крок. І врешті-решт з близькими подругами не займаються сексом! Я маю повне право злитись.

— Про який секс ти говориш? — голос Сандера став вмить серйозним, сон в нього як рукою зняло.

— Ліпше вдавати й далі, що нічого не було!

— Я не все пам’ятаю з того вечора, але ми прокинулись одягненими і…

— Я також не все пам’ятаю, обривки. Відео на телефоні і викинутий в смітник презервативи, говорять про зворотне.

— Яке ще відео? — Владислав занервував.

Хлопець не пам’ятав нічого більшого ніж поцілунок, і що саме він був ініціатором. Презервативи завжди в нього знаходились в гаманцю, але йому навіть в голову думка не приходила перевірити залишок, після гостювання в Дмитренко.

— На якому ти говориш, що це цікаве буде домашнє відео на згадку. Переслати?

— Ні.

— Я маю до тебе запитання, і хочу почути щиру відповідь!

— Навіть якщо вона тобі не сподобається?

— Правду, яка б вона не була. Я тобі подобалась, чи просто склались так обставини того вечора?

Дмитренко розуміла, що запитувати у Сандера безглуздо про почуття до неї, коли він будував нові стосунки, і все ж вона хотіла почути відповідь. Їй потрібні були ці слова, які б були для неї справжнім витверезником від рожевого хмаровиння.

— Склались так обставини. Я не хотів тебе ображати, для мене секс може бути без почуттів. Якщо думаєш, що я тобою скористався лише, наперед тобі кажу, що це не так. Я дійсно нічого не пам’ятаю більше, окрім розмов і поцілунку.

— Заспокойся, я не збираюсь тебе в чомусь обвинувачувати чи вимагати. Для мене було дійсно важливо почути правду.

Наташа говорила правду, хоча сльози по її щоках текли не зупиняючись. В горлі стала грудка, яка заважала дихати.

— Ти Алісі розповіла?

— Ні, — декілька секунд допомогли, щоб опанувати і зовсім не розплакатись Сандеру в трубку. — І не збираюсь. Зроби мені послугу, дай мені час від цього всього відійти. Не хочу щоб був дискомфорт на роботі.