24

Побачити в живу Владислава здалось на мить Алісі зовсім нереальним, трепетним, хвилюючим. Сандер здався теплим промінчиком сонця, якого так не вистачало їй в цю засніжену неділю. Він здався ще симпатичнішим, чим в останню їхню зустріч, з легкою та спокусливою посмішкою на вустах зі своїми ямочками на щічках, в звичайнісіньких чорних джинсах та короткій курточці без натяку на якийсь дорогий бренд. В руках він тримав декілька троянд, явно куплених в самому аеропорту. Їхня зустріч не була запланованим побаченням, навіть натяку на романтизм не було, але Аліса відчайдушно потребувала підтримки саме його. Його вчинок для неї був голоснішим за будь які сказані і не сказані слова.

Баляєва не помітила, коли перетнула червону лінію «лише дружба», яку ж сама і намалювала між собою і Владиславом. Достатньо було одного поцілунку та тривалої гри в мовчанку, щоб зрозуміти, той хто дійсно їй був потрібен виявився красунчиком-веселуном а не серйозною начальською-шишкою. Гіршим за все було усвідомлювати: а щоб було, якби Владислав мене тобі не поцілував..?!

— Подумав, що квіти піднімуть тобі настрій, — заговорив Сандер підійшовши ближче до Аліси, яка весь цей час не зводила з нього погляду. — Не подумай, що я натякаю на щось, це просто… ти плакала і я подумав…

— Мені дещо потрібно перевірити, — Аліса перебила його, дивлячись прямо в очі, не взявши до рук навіть квітів, хоча цей жест здався досить милим.

— І що тобі потрібно…

Аліса  знову не дала продовжити Владиславу, зажмуривши очі, став на носочки, адже хлопець був вище неї. Вона доторкнулась до його губ, на кілька секунд засумнівавшись у власних діях, адже від Владислава не було ніякої реакції. Ніякого натяку на пристрасть, лише жалюгідна подоба на поцілунок, який був схожий скоріше на дружній, аніж на поцілунок двох дорослих які зацікавлені один в одному.

Шум прискореного серцебиття Аліси заглушував всі звуки навколо, для неї було чутно лише гучний власний ритм, змішаний з хвилюванням та розпачем пережитого сьогодні. Перед очима дівчини мелькав образ жорстокої Людмили, Максим зі своєю боягузливою поведінкою, сором перед Наташею і врешті-решт перший поцілунок з Сандером, який лишив її небайдужою.

Владислав скористався її заминкою, захопивши нижню губу, злегка надавивши язиком. Аліса в цей момент завмерла, а Владислав діяв напористо,  проникнувши язиком до її рота, влаштовуючи дивне сплетіння з її власним. Сандер відчував посмішку Аліси крізь поцілунок, який був схожий на дивну маніпулятивну гру, де обов’язково повинен бути переможець та переможений.

Різко Баляєва обхопила його шию руками, поглиблюючи поцілунок, роблячи його зовсім не пристойним і занадто вологим, порушуючи всі рамки моральної поведінки на людях. Тепер вона керувала, обхвачуючи його нижню губу, гучно вдихаючи через ніс, дозволяючи його язику проникати в її рот. Владислав тепер був піддатливим, вона перемістила долонь йому на шию вимогливо притягуючи до себе ще ближче. На секунду Аліса розплющила очі, зіткнувшись з поглядом Владислава інтимно-близько, в якому не було ознак невдоволення чи насміху.

Владислав не розривав поцілунок, лише притиснув Алісу до себе настільки сильно, наскільки це було можливо, зовсім не звертаючи увагу на квіти, які випали з рук. Аліса завмерла, він знав, що в неї буде саме така реакція на його збудження, але нічого не вдіяв, лише продовжив пристрасно цілувати її куточки вуст, сплітатись язиками, що нагадувало більше плавлення шоколаду через занадто високу температуру.

Повітря буквально закінчилось в легенях обох, і лише тоді Аліса відсторонилась на декілька кроків, ніби відстань була її порятунком.

— Перевірила? — першим заговорив Владислав, не зводячи погляду з Аліси.

— Так.

— Це жорстока перевірка, — на його розчервонілих губах від поцілунку, сковзнула ледь помітна посмішка, — хоча дещо й приємна.

Хлопець присів, щоб зібрати квіти, від чого Аліса зробила кілька кроків назад від нього, від чого Сандер відчув себе невігласом. Хлопець різко підвівся, буквально поглядом свердлячи Алісу.

— Це ти перша мене поцілувала, — промовив спокійно Владислав, — тебе дивує, що моє тіло реагує на тебе? Я вибачатись за це не буду. Я тобі дав зрозуміти, що ти мені подобаєшся, і це природно хотіти того, хто тобі подобається. А от щодо тебе…

— Я хотіла переконатись в своїх почуттях.

— Інших способів не знайшлось?

— Ні.

— І як результати дослідження? Мені надіюсь можна дізнатись результат, тому що я перетнув кордон, хвилюючись за тебе, і якщо це все було заради того, щоб зробити цю перевірку… — Владислав змовк підбираючи слова. — Вибач за ці слова. Аліса я просто не знаю, як на це реагувати. Ти постійно говориш про почуття до Максима, я не хочу бути запасною підстилкою, щоб не так тобі боляче було падати. Я не ставлю ультиматуми, просто якщо ти будуєш стосунки з ним, скажи мені це відверто, я не збираюсь заважати вам, я поважаю твій вибір.

— Зазвичай ти не такий красномовний, кілька днів в іншій країні тебе так змінили?! Я відступила на кілька кроків від тебе, не через те, що ти зробив щось не так. Мені стало лячно від власних почуттів… до тебе. Знаєш, це не так легко прийняти, особливо беручи до уваги останні переміни в моєму житті.

— Гадаю аеропорт не краще місце для… цього всього, — юнак знизив плечима, повністю подавивши в собі неймовірний вибух феєрверку почуттів, хоча його посмішка говорила сама за себе.