18

Шевченко вперше за довгий час прокинувся повністю задоволений життям, спокій та умиротворення на душі, незважаючи на те, що часу для сну було не так вже й багато. Слабкість в тілі пройшла, він відчував себе чудово, а від хвороби навіть сліду не залишилося.

Він уважно перевів погляд на сплячу поруч красуню, мимоволі посміхнувся, у чоловіка з'явилося бажання зупинити час бодай на хвилинку. Він ніколи не приводив жінок в свою спальню, не залишав їх ночувати і тим більше не поділяв з ними ліжко. Жодна жінка раніше не викликала у Максима подібні відчуття, ні з ким він не хотів вранці прокидатися, жодну в ролі своєї дружини він не бачив.

Аліса категорично не підходила йому, ні як наречена, ні дівчина, навіть як підлегла. Вони з різних планет, у яких зовсім орбіти не перетинаються. Для нього було дивним, усвідомити, що саме донька його начальника викликає в нього аритмію*.

Баляєва сонно потягнулася, притискаючись щокою ближче до чоловічого плеча, в цей момент Максим зрозумів чітко і розбірливо, Аліса особистий його лідокаїн.

Маленька насінина «почуттів», яку Максим старанно та глибоко ховав, пустило свої чіпкі коріння. Він не міг сказати, коли все точно почалося, з першого погляду чи першого побачення, можливо з першого їх прирікання, або ж коли він прочитав рекомендовану книгу нею. Може все сталося тоді, коли він вирішив її звільнити, або ж коли вона запропонувала парі, а може тоді, коли він почав розпитувати ненароком у Владислава, що вивчає Аліса, а може тоді коли вона увірвалася в його будинок. Чоловік не міг точно відповісти що-небудь щодо Баляєвої, крім того, що вона приголомшлива в ліжку, і ненависть до неї у нього була необґрунтована.

— Шкода, що не існує пульта, — слова дівчини витягли Максима з кругообігу думок.

— Якого пульта? — перейнявся словами чоловік.

— Такого, який би вмів зупиняти час, — посміхнулася Аліса, кумедно зморщив носиком, — я б зараз дуже хотіла натиснути на паузу, і нехай би весь світ нас почекав, — після слів, дівчина  ледь доторкнулась вустами до плеча Максима, без натиску і з усією притаманною їй ніжністю.

Шевченко не знав, як реагувати на подібний прояв почуттів та слів, він як і раніше не знав як себе вести з нею, мов підліток, який вперше запросив дівчину на побачення і не тямуючи зовсім, що робити.

«Виставити з дому, і в звичній манері сказати, як вона докучає?!»

«Почати зустрічатися?!»

«Періодично трахати?!»

«Вона мені дійсно подобається…»

Помітивши відчуженість чоловіка, Аліса вирішила взяти все в свої руки, вирішивши, що чоловіки нічим не відрізняються від жінок і в них в голові також бувають заплутані клубки.

— Я не вимагаю що-небудь натомість, і навіть не посміла припустити, що ця ніч щось змінить в наших відносинах, — останні два слова Баляєва виділила інтонацією, натякаючи, що немає ніяких відносин. — Я бачу на твоєму обличчі занепокоєння. Просто розслабся, отримуй задоволення, — Аліса говорила легко, безтурботно. — Все одно мені доведеться ще день у тебе пробути, погода краще не стала, а дороги ніхто не розчищав. Тому ні про що не турбуйся... голову ламатимеш потім. Я не хочу псувати ці спогади, роз’ясненнями і сварками.

Максим мовчки дивився на Алісу, яка демонстративно намотувала пасмо волосся на вказівний палець, кажучи слова які він повинен був сказати, чи хоча б зараз спростувати або ж підтвердити. Язик його онімів, а в голові не було ніяких порядних думок, які можна було б озвучити.

— Нехай це буде – солодкий сон грудня, — посміхнувшись, промовила Баляєва, беручи ініціативу знову в свої руки, спостерігаючи розгубленість свого начальника.

Аліса була повністю права, проведений час наодинці з нею, був дійсно схожим на фантастичний сон. Ранкове пробудження в спальні, було лише початком, потім разом прийнятий душ, кухня стала третім і, мабуть, одним із найцікавіших місць, де була у них близькість. Баляєва перевтілювалася буквально на очах, варто було їй надіти його одяг, і вона ставала такою домашньою і такою його, він навіть не здивувався, що в її в машині знайшлося запасне і вельми сексуальна білизна, а знятий макіяж зовсім не лякав, навіть навпаки, здавалася вона гарніше без нього.

Наступним відкриттям для Максима стали кулінарні здібності своєї підлеглої, як виявилося вона досить непоганий шеф-кухар, і на подив чоловіка, їжа зі звичайнісінького рису та курячих крилець вийшла смачна і їстівна. Вона багато усміхалася, гучно сміялася з його дурних жартів, а також змогла легко підтримати розмову, коли справа зайшла про літературу і класичну музику, великим шоком став факт, що і Шевченку було цікаво перебувати в її компанії.

Чоловік про себе відзначив, що був занадто жорстоким, адже він по суті навіть не знав що за людина Аліса. Чим більше він дізнавався про неї, тим більше він ховав думки про те, як добре вона йому підходить практично у всіх аспектах. Баляєва не приховувала своїх переваг в інтимі, на пряму говорила, що їй подобається, і як хотілося спробувати. Вона здавалася до жаху ідеальної, і це лякало, адже десь мав бути підступ.

Вихідні наближалися до завершення, Аліса не піднімала тему про роботу, або ж медицину, вона до останнього насолоджувалася проведенням часу, що не могло не насторожувати Максима, який бажав зупинити час.

— Ідеальний, — сказала Аліса, поправляючи краватку чоловіка, що стало одним із найінтимнішим моментам не зважаючи на близькість, що відбулася між ними. — Сніданок на столі. Каву зробила, як тобі подобається.