1.8 Розуміння теорії

  Я виділив основні частини психіки, її складові елементи та їх функціональне значення, такий поділ є доволі умовним, оскільки усі елементи структури психіки людини є взаємопов’язані та функціонують спільно.

 Візьмемо для прикладу: індивід, 25-30 років, який володіє певними навичками та досвідом, вступає в нове соціальне середовище (соціум, суспільство), його психіка починає адаптовуватися до оточення. У такому випадку навколишнє середовище для психіки індивіда виступить зовнішнім психічним, який містить певний полюс психоенергії, позитивний, негативний або нейтральний (тут відіграє важливе значення відношення індивіда до нового оточення). Зовнішнє психічне вступатиме у взаємодію з внутрішнім психічним (внутрішній світ індивіда), у процесі будуть утворюватись необхідні навички для ефективного функціонування у цьому соціумі. Його психіка, як структурний елемент містить попередній досвід в свідомості, підсвідомості, несвідомості та надсвідомості, кожна частина володіє інформацією, відповідно до свого функціонування та змісту (див. вище), кожний з цих рівнів містить відповідні установки - більш-менш сталі (протягом життя, під впливом певних обставин можуть змінюватися) сформовані досвідом відповідні значення (про навколишній світ, відносини між людьми, ефективні елементи комунікації, тощо). Хочеться відмітити, важливе значення тут має поняття “самосвідомості”, здатності відокремлювати себе від навколишнього світу, вона виникає у процесі формування свідомості, мислення. Уявлення людини про себе виникає під впливом оцінного ставлення інших людей, у результаті мети своїх вчинків та дій у порівнянні зі встановленими соціальними нормами поведінки, які прийняті у даному середовищі.

  Новий утворений досвід накладається на постійні утворення, і стає складовою “Я - концепції” (система уявлень людини про себе, також включає уявлення фізичних та інтелектуальних здібностей, самооцінку та сприйняття зовнішніх чинників), якщо він не суперечить основним сталим установкам, які відповідають встановленим моральним цінностям (індивідуально для кожного) індивіда, адже ми повинні розуміти, не завжди суспільство, є прикладом моралі та духовності, якщо виникають певні суперечності в поглядах, в встановлених правилах, тоді такий індивід співставляє та порівнює, він пристосовується або ж змінює відповідне оточення.

  А ще хотілося б згадати про психічні процеси, стани та властивості взаємопов’язані між собою складові цілісної структурної системи психіки людини. Які в повній взаємодії з навколишнім середовищем забезпечують діяльність індивіда та його орієнтацію в процесі соціалізації, впливають на його розвиток та особистість.

  В цьому розділі хочеться поставити три крапки, оскільки в кожного психолога є своє бачення психіки, погляди на її функціонування, процеси які відбуваються не завжди помітні для нас, проте така її будова має право на існування, і яка може мати такий вигляд, в ході проведених досліджень були виділені окремі категорії, які логічно пояснюють взаємозв'язок між складовими елементами та іншими процесами, які відбуваються всередині енергетичної структури людської психіки, але ті дані, які я привів вище не можна вважати сталою аксіомою, робота ведеться далі…

  В наступному розділі я розгляну структуру мозку, розділю його по- елементах, спробую з’ясувати, який зв’язок енергетичної структури психіки з мозковою діяльністю?