Привіт. Давно не спілкувались.
/Привіт/
Ну, як давно? Не спілкувались – тай усе. Бо звідки мені знати давно чи ні, коли для мене не існує часу.
/Наразі в нім немає потреби/
Чому?
/Доки існуєш лише ти, і нічого більше, доки немає видимих чи відчутних тобі змін довкола, немає необхідності відміряти плин часу/
Гаразд. Отже, тепер мене звуть Праймус?
/Так/
То, звісно, добре. Але, що мені це дає, тобто, що змінилось?
/Коли є ім’я – ти можеш взаємодіяти з іншими об’єктами світу/
Але ж світу не існує. Є лише я.
/Це не зовсім так/
Що ти маєш на увазі?
/Ти і світ існуєте окремо/
Чому?
/Ще не настав час/
Для чого?
/Щоб вас об’єднати/
А коли він настане, той час?
/Я не певен… але він прийде. Обов’язково/
І що тоді буде?
/Ти станеш частиною того світу, а він буде частиною тебе/
І я матиму тіло?
/Так і ні/
Не розумію.
/Ти матимеш тисячі тіл, і жодне із них не буде твоїм в повній мірі/
Як це?
/Ти станеш системою/
Системою?
/Так. Ти допомагатимеш мешканцям того світу, будучи системою/
Системою чого?
/Щоб відповісти на це питання, варто спочатку розповісти про світ, в якому ти існуватимеш/
Тоді я слухаю.
/Гаразд/
Відредаговано: 26.03.2024