Глава двадцять сьома: Дорога

Вони вирушили в дорогу. Є Лінь відмовився їхати з ними.

Дорога вела їх через пустельні території, вкриті брудом та уламками. Рін не могла позбутися відчуття, що вони рухаються в безмежній порожнечі, де кожен крок може бути останнім. Тривога стискала її серце, але вона продовжувала їхати, не дозволяючи собі зупинитися. Небо похмурнішало, і почався дощ. Спочатку слабкий, він швидко перетворився на справжній ливень. Краплі нещадно били по кузову машини, створюючи оглушливий шум. Дорога ставала слизькою, змушуючи Рін зменшити швидкість.

Є Сон сидів поруч, напружено вдивляючись у темряву. Він помітив, як на вигляд покинуті блокпости стали ще більш моторошними під пеленою дощу. Звуки дощу заглушували все, заважаючи зосередитися.

З кожною хвилиною дощ посилювався. Вода стікала по дорозі бурхливими потоками, ускладнюючи рух. Сліди від коліс миттєво зникали, а видимість впала до кількох метрів. Рін відчула, як напружуються її м’язи.

— Нам потрібно зупинитися, — сказав Є Сон, коли дощ став настільки сильним, що навіть ліхтарі почали тьмяніти. — Якщо ми продовжимо їхати, то заблукаємо.

Рін знала, що він правий. Вона натиснула на гальма, і машина різко зупинилася, ледь не втративши керування на слизькій дорозі. Вони припаркувалися біля кількох старих, покинутих будівель, які могли слугувати хоч якимсь укриттям.

Вийшовши з машини, вони почули лише шум дощу, що нещадно бив по землі. Поспіхом вони побігли до найближчої будівлі, шукаючи захисту від стихії.

— Якщо цей дощ затягнеться, нам доведеться тут заночувати, — сказав Є Сон, оглядаючи покинуту будівлю. Вона була захаращена уламками та залишками невідомої техніки. — Сумнівно, що тут знайдеться щось, що допоможе нам, якщо потрапимо в біду.

Рін мовчки кивнула, розуміючи серйозність ситуації. Дощ продовжував бити по розбитих вікнах, відлунюючи в порожніх кімнатах. Вона міцніше стиснула куртку, відчуваючи, як холод пробирає до кісток. "Зупинятися не можна", — подумала вона, дивлячись на темряву за вікном. "Попереду ще багато небезпек, і ми повинні бути готові до всього".