Глава тридцять шоста: Тіні Брюсселя

Полковник стояв перед столом, його пальці нервово стукали по дерев'яній поверхні. Темрява за вікном здавалася ще густішою, ніби сама природа попереджала їх про небезпеку.  

— Брюссель… — повторив він. — Якщо ви хочете туди потрапити, вам знадобиться більше, ніж просто машина.  

Є Сон схрестив руки на грудях, вивчаючи вираз обличчя полковника. Щось у його голосі змушувало думати, що він знає більше, ніж говорить.  

— Що саме? — запитав Є Сон, намагаючись тримати тон спокійним.  

Полковник видихнув і пройшовся кімнатою, ніби збираючись з думками.  

— Брюссель — це не просто місто. Це експериментальна зона. Ті, хто там залишився, або працюють на «Еос», або стали частиною їхнього проєкту. І якщо ви туди підете, вас чекатиме щось гірше за мутантів.  

Рін стисло переглянулася з Є Соном.  

— Ви хочете сказати, що там уже немає звичайних людей?  

Полковник не відповів відразу.  

— Їхня кількість зменшилася до критичного рівня. Ви знайдете там тих, хто… вже не зовсім люди.  

— Ви про заражених? — уточнив Є Сон.  

— Я про нове покоління. Я не знаю, як їх назвати. Вони не просто хворі — вони адаптовані.

Тиша зависла в повітрі.  

— І що це означає? — запитала Рін, відчуваючи, як у ній зароджується страх.  

— Це означає, що вони більше не мають тих обмежень, які були у людей. Вони не бояться. Вони не відчувають болю. Вони можуть передавати сигнали на відстані. І головне — вони розумні.  

Є Сон похмуро кивнув.  

— То виходить, Брюссель — це лабораторія, а ті, хто там залишився, — її експериментальні зразки?  

Полковник зупинився перед вікном.  

— Саме так. Ви готові йти туди?  

Рін і Є Сон переглянулися. Вони знали, що більше немає дороги назад.  

— Ми готові, — сказав Є Сон.  

Полковник нахилився до столу, дістав карту і розгорнув її перед ними.  

— Тоді слухайте уважно. Вам знадобиться прохідний код. Без нього ви не зможете перетнути зовнішній периметр. Код змінюється кожні три дні, але я знаю поточний.  

Рін на мить затримала погляд на карті.  

— І який він?  

Полковник зустрів її погляд.  

— NEX-21A. Це ваш єдиний шанс потрапити всередину без бою.  

Є Сон запам’ятав комбінацію.  

— А якщо нас там викриють?  

Полковник криво посміхнувся.  

— Тоді ви станете частиною експерименту.  

Вітер за вікном піднявся, і вдалині пролунав глухий гуркіт — ніби сама темрява попереджала їх, що в Брюсселі чекала не просто правда, а її спотворена, небезпечна версія.