Розділ 3. Ти нічого не знаєш!

Аврора раптом кинулася від телефонного дзвінка, схоже, вона задрімала на ліжку. Трохи протерши очі, вона обернулася до вікна, але так і не змогла зрозуміти, котрій годині прокинулася. На вулиці або все ще вечоріло, або вже світало. Телефон продовжував дзвонити, і вона подивилася на екран.

«Роббі»

— Ало? — тихо заговорила дівчина.

— Агов, Ава, чого так довго слухавку брала? Невже знову в порожнечу провалилася? — прозвучав жвавий голос молодика.

— Сам ти провалився, я просто задрімала. Чого тобі? — спокійно сказала Аврора.

— Ну ти як завжди. Тобі робота потрібна?

— Що за робота? — зацікавилася вона.

— О, диви, як ожила! Так би й спочатку, а то від твого холоду й замерзнути можна!

— Ну так що там, скільки заплатять?

— Робота на один вечір: потрібно буде вигуляти молодняк із еліти. Для нас це не вперше, грошима не ображають, ти ж знаєш.

— Знову якусь дітвору по клубах водити? Мені не подобаються людні місця, ти ж знаєш. — бубоніла дівчина.

— Ну а що нам залишається? — говорив Роббі. — Нам потрібні гроші, а в нашого клієнта їх навалом. До того ж, нічого дивного нас робити не просять. Потрібен тільки супровід і охорона двом вісімнадцятирічним дівчаткам, поки вони святкуватимуть день народження в караоке-барі. Головне — не підпускати до них всіляких збоченців. Будемо я та Семмі, а ти з нами?

— Куди і о котрій підʼїхати?

— Супер, я напишу тобі адресу. До зустрічі.

— Ага.

Роббі, Семмі та Аврора не були друзями, вони просто були колегами, що часто збиралися в одну команду, бо так було зручніше шукати клієнтів. Хоч Аврора й вчилася на лікаря, інтернатуру так і не пройшла, тож ця робота наразі для неї була доступна. У пригоді стали її багаторічні відвідування секцій з тхеквондо та кендо. Невідомо чому, але батько наполягав, щоб обоє дітей, Аврора та Джейсон, з самого малечку постійно відвідували ці секції. Джейсон кинув заняття в п’ятнадцять, коли переїхав, а Аврора продовжувала ходити аж до закінчення школи. Тому зараз у неї за плечима десять років досвіду в бойових мистецтвах. Саме завдяки цьому вона могла підробляти в команді вуличної охорони.

Молоді нащадки багатих сімей часто користувалися послугами вуличної охорони. Зараз двоє юних красунь спокійно розважалися в компанії однолітків у супроводі трьох охоронців.

Аврора сьогодні була одягнена в чистий чорний одяг, як і її напарники: чорні штани, футболка та бейсболка. Їхній суворий вигляд трохи лякав не досвідчену молодь, але вони робили вигляд, ніби зовсім не помічали їхньої присутності, і просто спостерігали.

Аврора повільно йшла з вбиральні, дивлячись у підлогу, коли помітила, що хтось зупинився прямо перед нею. Вона підняла голову і раптом зустрілася з холодним поглядом Джейсона. По спині побігли мурахи, дівчина відступила на крок, не відводячи очей від чоловіка.

— Що ти забула в такому місці? — холодно запитав Джейсон.

— По роботі довелося йти. А взагалі, яке тобі до того діло? Йди, куди йшов, не зачіпай мене. — надулася дівчина.

Аврора все ще ображалася на його слова та грубу поведінку, тому не хотіла з ним розмовляти.

— По роботі? Ким ти можеш працювати в такому місці? Ти настільки низько впала, що за гроші йдеш розважати якихось збоченців? — він пригладив волосся рукою, ретельно оглядаючи її зовнішній вигляд, та засміявся.

— Як ти можеш так говорити зі своєю сестрою? В тобі є хоча б крапля моралі? — розгнівалася дівчина.

Від почутих слів Джейсон ще більше роздратувався.

— Сестра? — хлопець схопив її за зап’ястя. — Ха! Ну звісно, ти ж нічого не знаєш!

Аврора не витримала і вдарила його нижче коліна твердим носком своїх кедів.

— А! — відчувши біль, Джейсон схопився за ногу, відпустивши при цьому руку.

— Йолоп! Сходи на свіже повітря, припини мене діставати!

Аврора зайшла до сусідньої кімнати, а хлопець, шокований такою відповіддю, стояв на місці ще кілька хвилин, мов зачарований. Але цікавість усе-таки взяла своє, і він підійшов до дверей тієї кімнати, в яку щойно зайшла дівчина. Крізь невелике скляне вікно він побачив, як група підлітків розважається, співаючи пісні, а неподалік від дверей стояли двоє чоловіків разом з Авророю. Вони були однаково одягнені, вишикувані в ряд і стояли в суворій позі. Будь-яка нормальна людина відразу зрозуміла б, що вони — команда вуличної охорони, а Джейсон подумав, що вона ескортниця.

— Йолоп! — скривився чоловік і пішов геть.

Близько опівночі вечірка закінчилася, і всі розійшлися. Аврора разом із командою супроводжувала своїх юних клієнток аж до самого дому, після чого отримали оплату та розійшлися.

Аврора дійшла до автобусної зупинки, але вона була порожньою. Звісно, о такій годині вже жоден автобус не ходив, тому єдиний вихід — зупинити таксі. Дівчина зручно вмостилася на задньому сидінні автомобіля та продиктувала водієві адресу. Їхати до її гуртожитку було близько півтори години, а грошей доведеться віддати близько тридцяти відсотків від сьогоднішньої оплати. Але це краще, ніж сидіти без копійки або йти пішки опівночі через страшні райони.