Пролог

***

Я давно хотів розповісти цю історію, але рука все ніяк не піднімалася викласти її на папері. На те було багато причин - велика частина інформації, яку ви тут прочитаєте, була і залишається офіційно засекреченою, тому в цілях безпеки (як  моєї особистої, так і героїв) я змінив імена учасників і назви місця дії, залишивши тільки декілька незначних деталей. Втім, вони навряд чи вкажуть вам на те, де і з ким сталися усі події, описані мною.

 А сталося немало. Але давайте із самого початку.

 Даніэль Сміт (прізвище, звісно, несправжнє) народився в не такому вже і далекому тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятому році. У той же рік наука вчинила одно з найзначніших відкриттів в генетиці: в кістковому мозку людини були виявлені стовбурові клітини, що в майбутньому могло б привести до вирощування "штучних" людей для біологічних дослідів. Звичайно, ці події ніяк не пов'язані, але, озираючись на минуле, я часто замислююся про зворотнє. Пізніше ви зрозумієте, з якої причини.

Можливо, саме тоді був порушений якийсь вселенський ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків. Можливо, тоді людина відчула себе всесильною. А ми з вами знаємо, що це ні до чого хорошогоне призводить. Не треба бути генієм, щоб здогадатися: втручання в справи всесвіту, природи, бога – як вам завгодно − не може не закінчитися плачевно. Створення людей − це не справа учених із складними апаратами і скляними пробірками. Люди апріорі не можуть бути вершителями доль. І саме в той рік, за крок до вступу в нове тисячоліття, цей закон всесвіту був порушений. Як пізніше з'ясувалося − не без наслідків.

***