- Дана, ну давай підемо разом!
- Ти розумієш, що купувати подарунки на Новий Рік в листопаді ще рано?
- Та якраз нормально! Ще немає людей, немає “новорічних” цін. І взагалі, потім ти будеш бігати, щоб все встигнути, а я буду собі відпочивати.
- Ага, знаю я твої передсвяткові відпочинки, на роботі ти будеш.
- Ну і так може бути.
Я люблю Різдво і Новий рік, по дитячому ще вірю в дива, але вже й розумію, що ми їх створюємо самі, чи то для себе, чи то для рідних.
Кожне Різдво я проводжу вдома з батьками, а Новий рік з Даною, або з нашими спільними друзями.
Що я можу сказати стосовно Маркуса? У нас все стабільно, ми іноді переписуємось загальними стандартними фразами. Але, якщо чесно, мені дуже не вистачає наших розмов.
Однієї ночі, коли я була на зміні в лікарні, від Маркуса прийшло коротке “Я скучив…”
Я відкрила його і не знала як виразити все, що я відчуваю, думала, що це може бути шансом повернути наші довгі розмови, та я не змогла відразу відповісти, мене викликали на операцію, а зранку вже того повідомлення не було…
Він видалив повідомлення…