Розділ 9

- Ось, дивись, тут іще є кілька гілочок, - крикнула мені Олеся, простягнувши й справді дві великі гілки сосни, які продавець ялинкового базару не забрав до себе у фургон, коли вантажив свої новорічні деревця ще тоді, коли я розмовляв з жінкою-відьмою біля підземного переходу.

Це, здавалося, було так давно! Але минуло від сили дві години, а наче купа часу пролетіла повз.

Коли ми з Олесею вийшли з уже порожнього й темного "Екрану", годинник на моєму смартфоні показував за п'ять хвилин дванадцяту ночі. Це означало, що ось-ось наступить Новий рік. І ми з дівчиною зустрінемо його ось так, на вулиці, не за святковим столом і не випивши шампанського і не з'ївши традиційного олів'є.

Я зробив свою справу добре і вдало, виконав роботу, упокоїв вампіра, в якого, виявилося, було чимало жертв до зустрічі з Олесею. Я відчув чужі смерті, коли сутність вампіра вилетіла геть, а сам він розсипався порохом від дії осикового кілька та свяченої води з сіллю. Звичайно ж, я не впорався б без дівчини, яка вчасно зорієнтувалася і кам'яною фігуркою пелехатого вовка розбила банку зі свяченою водою. Недарма та жінка подарувала мені цю статуетку, ох, недарма!

І ось зараз, на вулиці, в мене виникла шалена ідея - зустріти Новий рік просто тут, на вулиці, адже в мене в рюкзаку лежали ще новорічні гірлянди! А поряд з кінотеатром "Екран", там, де донедавна був ялинковий базар, можна назбирати кілька гілочок і зробити імпровізовану маленьку ялиночку! І прикрасити є чим! Гм. Та незнайома бабуся наче знала, які події відбудуться в моєму житті далі й трохи допомогла мені своїми несподіваними подарунками. Але я не дуже й дивувався. У житті людини все, що відбувається, є доцільним і завжди має якийсь сенс. Просто спочатку його не видно, але потім, з плином часу розумієш: все відбувається саме так, як і повинно було відбутися...

Олеся затиснула в руці букет із гілок сосни, які ми щойно знайшли, я обкрутив їх яскравими гірляндами і теж взяв дівчину за  руку.

- Ще хвилина лишилася, - промовила Олеся, дивлячись на мене захоплено й весело. - Ти придумав бажання? Адже на Новий рік треба обов'язково загадати бажання! І воно збудеться!

- Так, - кивнув я, - я знаю, чого хочу в новому році! І навіть якщо воно не захоче збуватися, моє бажання, я прикладу всі свої зусилля, щоб воно збулося!

Очі Олесі заблищали цікавістю, вона, напевно, хотіла щось запитати, можливо, про моє бажання, але ми почули раптом, як хтось голосно рахував. Із відчиненого вікна найближчого будинку, де комусь у морозну ніч було гаряче й весело, кричала ціла велика компанія, що зустрічала Новий рік разом:

- П'ять, чотири, три, два, один! Ура! З Новим роком! - зазвучало гучно й полегшено.

- З Новим роком, Андрію, - промовила Олеся, зазираючи мені в очі.

- З Новим роком, Олесю, - промовив я, і несподівано навіть для себе раптом обняв і поцілував дівчину. Вже давно мріяв про це.

Почався Новий рік. Весела компанія кричала про Новий рік, з неба сипав сніг і падав нам з Олесею на волосся, плечі, на смішну імпровізовану ялинку в наших руках. Ми цілувалися і пізнавали одне одного, і це було чудово! Я знав, у Новому році моє бажання обов'язково здійсниться, адже новорічна магія і магія кохання дуже схожі...

_______________

Любі читачі!

Щиро вітаю зі Старим Новим роком!

Бажаю миру, здоров'я і Перемоги! 

Дякую, що прочитали цю новорічну історію!