Екранне бажання

Розділ 4

Історія виявилася дивна.

Дівчина була ініційована нещодавно, ще й не минуло двох днів. Це мене порадувало, бо новостворених вампірів можна було повернути назад до людського життя у триденний період. Вже далі – процес був незворотним.

А сталося це так. Олеся дуже любила дивитися фільми про кохання і (вгадайте, про кого?) про вампірів. Красенів з рельєфними грудьми, неймовірними здібностями і романтичним поглядом. Вона обожнювала «Сутінки»*! І ще вчора сиділа на дивані перед великим екраном телевізора у своїй маленькій, але затишній квартирі, милуючись вампіром Едвардом Калленом і мліючи від гри актора-красунчика Роберта Паттінсона, який викликав пурхання метеликів у животі. О-о-о! Який же він був неймовірно прекрасний! А ці губи! Олеся вважала, що кінонагороду MTV за найкращий поцілунок у фільмах Едвард-Каллен повинен був отримувати кожного року і все життя**!

І так їй захотілося його поцілувати, саме вампіра, не актора! Вона так сильно побажала цього, що аж очі заплющила, майже фізично відчула його губи на своїх. А потім і справді її почали цілувати! М’які та ніжні вуста цілували так пристрасно й приємно, що дівчина спочатку не зрозуміла, що це відбувається насправді, а потім, коли розплющила очі, то побачила, що й справді, її цілує вампір Едвард! Це було так несподівано, що вона завмерла, а потім почала вириватися з обіймів чоловіка, який вже робив недвозначні дії руками: однією залазив долонею до неї під светр, а іншою м’яко тримав за шию. Олеся забурмотіла, засмикалася, бо це було вже не смішно й не романтично! Це було страшно! Чоловік лише на перший погляд був схожий на Едварда, але зараз вона вгледіла, що він набагато старший, майже в батьки їй годиться! Хоча симпатичний, тут нічого не скажеш!

Проте вампір не випускав її з обіймів, а раптово опустив голову і впився іклами дівчині в шию. Вона відчула різкий біль і почула (ох, божечку ти мій!) тихе чавкання: вампір пив її кров з прокушеної рани!

Дівчина зарепетувала, з силою відштовхнула чоловіка, побігла геть із кімнати і забігла на кухню, не перестаючи кричати. Схопила перше, що їй потрапило на очі, – довгу качалку, бо якраз збиралася пекти пиріжки перед Новим роком, і закричала з кухні:

- Хто ви такий?! Геть з моєї квартири! А-а-а! Ох, божечку, це не може бути правдою! А-а-а! Ви що, вампір? А-а-а! – Олеся відчула, як по шиї потекла тепла кров, мазнула рукою і на долоні зачервоніло. – Ні! Ні! Ох ти ж біда яка!

Дівчина зовсім забула, що так мріяла про поцілунок вампіра! І що бажала, марила ним! І от, з’явився вампір, який її поцілував, але це екранне бажання зовсім не принесло їй радості. Навпаки, тепер від вампірів її, напевно, відвернуло назавжди! І ще це смоктання стояло у вухах! І чужий чоловік в її квартирі! З кімнати, де стиха бурмотів телевізор – на екрані якраз розмовляли Едвард та Белла – не доносилося й звуку.

Олеся все-таки була сміливою дівчиною. Перехопивши зручно качалку, тихцем пішла до кімнати й виявила, що вона... порожня! Жодного вампіра чи ще когось подібного до нього там не було! Тоді дівчина швидко вимкнула фільм, який викликав тепер страх, а не романтичні почуття, всілася на диван і почала думати над тим, що ж щойно відбулося? Кров на шиї вже трохи присохла, і вона змила її у ванній, виявивши на шкірі два сліди від ікол: а отже, все це не галюцинації, не вигадки. Вампір справді був! І він вкусив її! Це що тепер, вона сама стане вампіркою? Дівчина істерично розсміялася, а потім задумалась, що ж робити далі?

Батьки мешкали в іншому місті, дзвонити їм і скаржитися, що її вкусив вампір, було якось... е-е-е... незручно. Адже не повірять! Тільки посміються! Найкраща подруга Валька якраз поїхала з женихом у Карпати разом зустрічати Новий рік, вона, може, й повірила б, але навіщо хвилювати людину, яка, можливо, зараз цілується з коханим?! Від думки про поцілунок Олесю пересмикнуло. А якихось ще близьких людей в Олесі в Києві не було. Вона приїхала в столицю нещодавно з мрією вступити до театрального інституту. Але, на жаль, не вступила, і вирішила пожити в Києві, готуючись до екзаменів на наступний рік. Знайшла роботу майже за профілем: працювала прибиральницею в Театрі Сонця біля метро Шулявська***.

Лягати спати на диван, де її поцілував вампір, категорично не хотілося! І вона вирішила поїхати на роботу й переночувати там...

_______________

*«Су́тінки» — романтично-фантастичний фільм 2008 року, знятий за мотивами книги Стефані Маєр «Сутінки». Вважається одним із культових фільмів про вампірів.

**Актор Роберт Паттінсон отримував кінонагороду MTV за найкращий поцілунок (MTV Movie Award for Best Kiss) кілька років поспіль ( 2009, 2010, 2011, 2012).

***Театр придумано авторкою, насправді такого не існує.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше