Ейфорбіль

Я нібито не з цього світу

Я нібито не з цього світу,
У моєму нема ні райдуг,
Ані сліз щасливих,
Ні зелено-умбрових очей твоїх, любе.
Зовсім іншим у світі я була,
У похмурому, що сонця і не бачив,
Хоч там погано не було,
Але постійно млявість,
Наче жуйка прикріпила до стільця,
Усе тягне й тягне за собою,
У свої обійми, до землі.
І тепер я в райдужному світі,
Однак, здається, може, й не права,
Наче щось змінилося
У сутності і роздумах моїх.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше