Ейфорбіль

Любе, миле моє

Любе, миле моє,
Нащо приносиш цей біль
Своїми вустами, в кров,
До кісток вгризалися в мене,
Їли й розпивали, наче вино й вишні,
Не знаючи міри — ні собі, ні мені,
Вогнями повсякдення нас убивали.
Любе, миле моє,
Чому ж саме мої страждання,
Чому їх обрала?
Що ж тепер — я вина,
Кісток своїх не відавши,
Не дала випити кров.
Однак встигла полишити лиш
Серце й душу свою
Навіки.

Lizcat-blak

Подобається

#2741 в Різне
#549 в Поезія

У тексті є: вірші про те що на душі, любов і біль_душевні страждання, війна з рф

Відредаговано: 17.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись