Коли від знань усіх цих —
Огиди і обридження світу,
Нерозуміння й ненависті, о Боже,
Під суд твій, після життя, потраплю, миле!
Та й на коліна вставши, вимолю любов,
Кохання твоє, миле!
Розтану перед тобою,
Як лід холодний — в пекельній пустелі.
Для тебе лиш водою стану —
Вип’єш склянку цю до дна,
То й залиш її в собі, в своїй крові,
Мій Вседержителю!
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.