Ейфорбіль

Коли від знань усіх цих

Коли від знань усіх цих —
Огиди і обридження світу,
Нерозуміння й ненависті, о Боже,
Під суд твій, після життя, потраплю, миле!
Та й на коліна вставши, вимолю любов,
Кохання твоє, миле!
Розтану перед тобою,
Як лід холодний — в пекельній пустелі.
Для тебе лиш водою стану —
Вип’єш склянку цю до дна,
То й залиш її в собі, в своїй крові,
Мій Вседержителю!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше