Ейфорбіль
Падають ракети
Падають ракети,
Обриваючи життя —
Життя, сповнені надією:
На щастя, довголіття й успіх.
Та що ж — тепер це нездійсненне,
Бо малі ще діти й дорослі помирають,
Помирають щодня!
Кожного клятого дня!
Від шахедів, балістики й ракет,
Від рук клятої русні — та вже й не тільки їх!
Від бездіяльності Європи й інших.
Хіба не розумієте, що
Як не вистоїмо ми —
Наступними будете ви?..
Та що там казати. Безнадійні.
Ми самі зробимо собі зброю,
Ми самі вбиватимемо їх,
Ми самі святкуватимемо,
Ми самі горюватимемо —
За всіма, хто загинув,
Хто віддав життя за нашу свободу,
Хто став жертвою обстрілів.
Бо ми — Україна.
Відредаговано: 17.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
