"Саша Соколов"-ей, ботанка, ти тут?Є розмова, не знаю, знаєш ти чи ні, але я сьогодні розносив ці дурнуваті валентинки по школі.Іодна мене дуже зацікавила, така тошно-рожева.
Впізнаєш?
Альона звісно впізнала конверт. В ньому був лист із-зізнанням, на яке вона дуже довго не могла наважитись.
Вона так сильно звилювалась, пепед тим як закинути його в якщик з іншими валентинками, що навіть забуда підписати.
"Саша Соколов"- Саші із 11-А.. Цікаво, в нас в класі троє якому валентинка?
Альонці було так страшно, що воне не знала що відповісти.
З одної сторони, це був хороший шанс: адже валентинка справді призначалась. Саші Соколову.
А з іншої: їй було страшно. Не схоже що він в захваті від її листа.
"Саша Соколов"- кажи,вона для мене?
Альоні здається шо вона може в будь яку секунду впасти в кому..
"Саша Соколов"- ну якщо ти мовчиш, я прочитаю листа и подумаю для кого воно.
Альона практично не дихала, та чекала іншого повідомлення.
"Саша Соколов"- вааау, все в віршах. Ти що побризкала папір парфумами? Жесть якась.
#2792 в Сучасна проза
#8844 в Любовні романи
нерозділене кохання, популярний хлопець та проста дівчина, переписка
Відредаговано: 07.11.2023