Ей ботанка...

1

"Саша Соколов"-ей, ботанка, ти тут?Є розмова, не знаю, знаєш ти чи ні, але я сьогодні розносив ці дурнуваті валентинки по школі.Іодна мене дуже зацікавила, така тошно-рожева.

Впізнаєш?

Альона звісно впізнала конверт. В ньому був лист із-зізнанням, на яке вона дуже довго не могла наважитись.

Вона так сильно звилювалась, пепед тим як закинути його в якщик з іншими валентинками, що навіть забуда підписати.

"Саша Соколов"- Саші із 11-А.. Цікаво, в нас в класі троє якому валентинка?

Альонці було так страшно, що воне не знала що відповісти. 

З одної сторони, це був хороший шанс: адже валентинка справді призначалась. Саші Соколову.

А з іншої: їй було страшно. Не схоже що він в захваті від її листа.

"Саша Соколов"- кажи,вона для мене?

Альоні здається шо вона може в будь яку секунду впасти в кому..

"Саша Соколов"- ну якщо ти мовчиш, я прочитаю листа и подумаю для кого воно.

Альона практично не дихала, та чекала іншого повідомлення.

"Саша Соколов"- вааау, все в віршах.  Ти що побризкала папір парфумами?  Жесть якась.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше