Ехо Скляного Неба
Розділ 6: Залізний голос волі
Дизельний двигун БТС-4 прокинувся з таким гуркотом, що зі стелі шахти посипалася іржава крихта. Це був не стерильний звук сучасних електромоторів, а живий рик звіра, який спав сорок років. Максим стиснув важелі керування. Від вібрації танка його тіло нарешті відчуло себе цілим — тепер він не був частиною мережі, він був частиною цієї сталевої машини.
— Марку, запускай резонатор! — крикнув Максим через гуркіт.
Марк натиснув на великий рубильник. На даху танка закрутилася саморобна антена, зібрана з мідних шин і кварцових пластин. Навколо машини повітря почало тремтіти. Олена помітила, як фіолетові відблиски вірусу, що просочувалися через вентиляцію, почали розпадатися на іскри й гаснути.
— Ми виходимо через дренажний тунель біля "Арселора", — скомандував дід Артем. — Це прямо в серце промислової зони.
Танк рушив. Він не їхав, він проламував шлях. Старі дерев'яні опори тріщали, іржаві вагонетки розліталися в сторони. Вони були як привид минулого, що пробивається в майбутнє.
#1085 в Фентезі
#177 в Бойове фентезі
#523 в Сучасна проза
Відредаговано: 23.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
