Книга 1 — Глава 5

“дотиснути до порогу”

Олексій повернувся в Околиці Площі Вибору не як людина, що “продовжує проходження”, а як людина, що закриває план. Четвертий рівень — останній перед порогом. Ще один спокійний вечір.

Він знав, як це робиться: не рвати темп, не лізти в натовп, не економити на помилках. Коли ти сапорт без групи, помилки коштують не “трохи HP”, а адену.

Він став так, щоб у нього завжди був крок назад — не декоративний, а реальний. Тінь від арки, відкрита смуга каменю попереду, дві точки відступу.

Перший моб зайшов у дистанцію — і він не чекав, поки той “покаже анімацію”.

Він підняв посох і зробив короткий, майже непомітний поштовх у бік цілі. Погляд — в грудну клітку моба, фокус — на відстань.

Повітря стиснулося й удар розірвав стартову тишу. Дешево по мані. Достатньо по шкоді. Рівно те, що треба для цієї фази.

Він дочекався, поки манапул стабілізується, зробив другий крок і витягнув другого.

Після третього кола він уже не думав словами. Думав ритмом:

удар → крок → пауза → добив → лут → перевірити ману → наступний.

Коли один із дрібних кажанів таки дотягнувся й подряпав, він просто торкнувся долонею грудей і зібрав увагу в точку болю. Тепло пройшло крізь тіло, як швидка медична стрічка. Ні пафосу, ні “божественності”. Просто інструмент.

В якийсь момент у луті спливла знайома назва.

Майнор мана шард.

Він на секунду завмер, ніби очима перевіряв, чи не підсовує йому інтерфейс картинку.

Ціна (продаж): 180 аден.

Олексій усміхнувся вперше за весь час — коротко. Рідкісне тут означало дуже конкретне: ще одна пляшка мани без тижня дрібного мотлоху.

Ще кілька хвилин — і інтерфейс неочікувано сухо, без фанфар, вистрілив у поле зору:

Рівень: 5

Якщо раніше цифри були “я росту”, то ця цифра була дверима — і рахунком.

Він відкрив SP. Число було не вражаюче, але достатнє для одного вибору. Рівно так, як це й задумано.

Він не поспішив натискати перше, що блимає.

Система розгорнула меню як технічний список.

Поріг 5 рівня

Вибір на порозі

Варіанти були прості й чесні:

Медитейтив флоу I — пасив — стабілізація мани.

Майт I — актив — баф на 20 хв (піднімає фізичну атаку цілі).

Кріейт комон ітем I — утиліта — створення простих витратників.

Олексій подивився на них як на три шляхи економіки.

Зараз йому потрібна була група.

Він вибрав Майт I.

Іконка стала на панель; в картці — інструкція: направити долоню на конкретну ціль + фокус. За потреби — коротке слово. КД — дві секунди.

Замість ефекту “на всю кімнату” — короткий системний імпульс і тонкий значок бафа на його статусі.

Двадцять хвилин.

Але кінець бафа система підсвічувала просто: іконка у вікні групи починала блимати — це означало “онови зараз”.

Нижче система показала ще одну суху опцію: підняти ранг однієї з базових навичок за SP. Він не роздумував довго й підкрутив Вінд страйк не для “шкоди”, а щоб дешевше тримати темп у тунелях.

Він коротко зафіксував у голові: п’ятий закрито. Далі — темп до десятого.

Назад у Ноктір він повернувся не по романтику, а по логістику.

На півдорозі він завернув до дошки завдань: квести — це теж економіка.

Він узяв два прості контракти, які лягали на Нижні Тунелі й не вимагали героїзму:

збирати кісткові фрагменти й грибні спори.

Тепер кожен лут у інвентарі матиме подвійний сенс — продаж і здача.

Торгівець приймав трофеї так само байдуже, як учора. Інший список, той самий сенс: крила й мембрани йшли по дванадцять і десять аден, зуби дешевше. Шард, той, що випав на щастя, поклав на рахунок сто вісімдесят. Адени виросли — не настільки, щоб відчути себе багатим, але досить, щоб не відчувати себе голим.

Він купив дві манапоти — не комфорт, а страховка. У Нижніх Тунелях комфорт коштує дорожче. Погляд знову зачепив ціну сувоїв біля — двісті за втечу, триста п'ятдесят за повернення. Він не купив: кожні двісті аден були мінус крок до роби новачка (≈900–1200). А роба для сапорта — не косметика.

На виході він зупинився біля ремонту. Сервіс з'їв дрібну суму — не боляче, але показово. Олексій перевірив інвентар: дві манапоти, один антидот, вільні слоти. Нічого зайвого. І ще одне правило, яке він завжди тримав у голові: у нову зону не заходять із нулем грошей. Бо нуль грошей — це нуль варіантів.

“вхід у Нижні Тунелі”

Вхід у Нижні Тунелі був таким, як він і пам’ятав: темніше, тісніше, і відразу відчувається, що тут тебе вже не вважають дитиною.