Пролог

Раніше я вважала, що бабусі - це ті самі дівчата, тільки з великим «пробігом».

Після того, як я познайомилася з Мартою, думка моя трохи змінилася.

Про що ця книга?

Про курячу ніжку з супу або про велике кохання, яке затуляє все?

Про жінку, яка повністю розчинилася у своїй сім'ї, або про «божевільну» бабусю з покоління Х?

Щоб краще зрозуміти, про що йтиметься, почнімо з маленького тесту «тільки для бабусь».

Уявіть собі, що ваш маленький онук каже: «А раптом ти, бабусю, помреш, і мені не буде з ким порадитися?». Виберіть першу думку, яка спала на думку після такого питання.

Одні бабусі, після такої заяви, замислюються, чи не настав час пояснити дитині, що всі ми смертні. Інші переправляють це питання мамі чи дідусеві, паралельно думаючи «як я постаріла, напевно». Треті розчулюються зі сльозами на очах - ах, ну і заява!

І лише Марта насамперед почула другу частину питання.

Йому більше не буде з ким порадитися!

Ах, Марто, Марто …

Коли кажуть, що «у житті все залежить лише від тебе», - не вірте.

Не все і не тільки…

Бабусями ми стаємо окрім нашого бажання.

Точніше, навіть так: від нас тут нічого не залежить.

Бабусями ми не стаємо самі.

Бабусями нас роблять наші діти.

Так-так-так, звичайно, я прямо чую хор голосів: не хочеш старіти - не старій! Наразі є такі бабусі, що будь-яку дівчину за пояс заткнуть! Бабуся - це стан душі! І так далі…

Хлопці та дівчата, я взагалі не про стареньких…

А про бабусь.

А це - різні речі.

Коротко кажучи…

Шановні діти! Коли ви народжуєте собі дітей, пам'ятайте, що, тим самим, ви робите свою маму бабусею.

Пам'ятайте про це!