ЧАСТИНА 2. ОСТАТОЧНЕ ЗБОЖЕВІЛЛЯ. Дія 7, 8, 9

Дія 7. Експедиція в супермаркет або Як вижити в магазині з тіктокерами.

Після сніданку в квартирі Тома настала ілюзорна тиша — той момент, коли всі одночасно переварюють. Здавалося, що хаос припав задрімати. Але ненадовго. Маттео, ще не до кінця препеваривши, раптом видав з-під ковдри:
— Я їду в супермаркет, — крикнув він, ніби збирався в Антарктиду.
— Сам? — підозріло перепитала Софі.
— Ну… якщо тільки хтось не схоче провітритися.
Це прозвучало, як бойовий клич і весь хаос ожив.
В коридорі з’явилися дві постаті: Маріо в капюшоні і Мері зі своїм телефоном, вже в бойовій готовності.
— Я з вами! — вигукнула вона. — Це ж контент! — Я зроблю стрім! Справжній — із життя, а не оті всі фільтровані дурниці!

Софі пішла домивати посуд, допивати  каву і записувати в блокнот список продуктів, а Маттео зображав натхненну потребу в закупці.
Том теж з’явився вже в кросівках і з зосередженим поглядом людини, яка знає, де шукати найкращу олію.
— Я їду — заявив Том. — Я ж теж маю список. Там є пункти. Цифри. Пріоритети. Мені потрібна паста для тостів.
— Її немає в моєму списку, — зауважила Софі.
— Тому я їду. Щоб додати її вручну.
З’явився Маттео в сорочці з принтом «Гібралтар — не Іспанія».
— Треба щось купити. Борщ не росте на пальмах, — заявив він, кидаючи погляд у бік порожнього холодильника. Я поїду в Mercadona. Треба трохи їжі. І вина.., — невинно сказав він.
— Ви всі їдете? —  запитала Софі, втомлено одягаючи наплічник.
— Всі їдемо, — вирішив Маттео. — Разом. Як родина. Ну… типу.

Усім було потрібне «повітря». Насправді не повітря — а супермаркет. Тож п’ятірка вирушила на паломництво в бік супермаркету Mercadona, дорогою минаючи гіпермаркет HiperDino, на випадок, якщо «там буде знижка на моцарелу», як сказав Маттео, ніби це мало стратегічне значення.

Mercadona в Лос-Крістіаносі зустріла їх автоматичними дверима і прохолодою кондиціонерів, немов обіймами цивілізації. Софі взяла візок. Поряд мовчки йшов Том. Маттео, як зазвичай, одразу зник у напрямку алкоголю. Маріо понуро йшов позаду з навушниками, а Мері…
Мері тим часом уже вела стрім:
— Хей, мої солоденькі! Це я, Мері з Канарів! Ми зараз у супермаркеті Mercadona! І, так, ми шукаємо щось дике, щось wow! — Вона вхопила пучок бананів і кричала у камеру — І… та-даам! Оооо, look! Канарські банани! #organico #моєсмаженежиття!

Маріо, як спецназ у відпустці, нишпорив серед сиру, шукаючи песто.
— У вас є песто genovese, але з базиліком, який виріс на південному схилі тіні Везувію?
Охоронець Mercadona дивився на нього так, ніби хотів перевірити його документи і сказав: «Ну, це точно не  в Меркадоні».
Мері стояла поряд і кричала:
— Це я, Мері! Ми зараз у магазині на Канарах і, так, ми шукаємо… екзотику! А от це — справжнє life is pain — червона капуста! Не їжте її без фільтрів! — оголошує вона, тримаючи кочан капусти, ніби голову Гамлета.
Мері казала це з таким пафосом, ніби капуста — її особистий ворог.
Софі нервово закотила очі, набираючи помідори чері.
— Мері, це не шоу. Це закупка на тиждень.
— Для вас — закупка, а для моїх фоловерів — гастрономічний екстаз! — радісно оголошує Мері.
Том, з пляшкою оливкової олії в руках, стояв збоку і шепотів Софі:
— Вона не з’їдає нічого, що не пройшло Instagram-очищення. — Її лайки прямо залежать від глютену. Якщо глютен є — лайків немає.
Мері вже не контролювала себе, стрибала між рядами, коментуючи кожну банку:
— Цукор? Вбиває! — Борошно? Ха! Я з глютеном на «ви»! 
До візка Софі тихцем підкрадався Маттео і почав ховати туди дві пляшки Ron Miel — медовий ром, який, на його думку, допомагав «переварювати життя»
— Це — для компресів, — бурмоче він, коли Софі кидає на нього здивований погляд.
Маттео втомлено хитав головою:
— А якщо ми випадково забудемо її в морозильній камері?
— Вона все одно зробить звідти стрім, — зітхала Софі.
Софі з візком у руках акуратно вибирала овочі для борщу. Том тягнув за собою пляшку олії і розповідав Мері про різницю між арахісовим маслом і нутеллою.
Через 20 хвилин візок виглядав як експозиція «Культурний краш: Україна, Італія, TikTok і легкий алкоголізм». Софі тихо видихнула й пішла на касу, де черга вже нагадувала чергу до психотерапевта в державній поліклініці.
Біля каси Софі намагалася зібрати покупки до купи, поки Мері брала інтерв’ю у касира:
— Як вам працюється з такими зірками, як ми?
Касир відповів фразою, яка стала девізом дня:
— Dios mío, que se acabe ya este turno…

Том тримав кошик із трьома видами сиру і пляшкою оливкової олії, Мері — телефон у руці. Маріо розмірковував, чи можна платити криптою, а Маттео намагався розрахуватись купюрами з італійського сувенірного магазину.

— А ми ще завтра підемо? — запитала Мері, знімаючи останнє Insta-stories під хештегом #Mercadonalifestyle

Софі лише посміхнулась:
— Якщо завтра я не зійду з розуму — то так. Можемо навіть узяти два візки.

І коли всі, нарешті, винесли пакети з магазину, Софі озирнулась і прошепотіла:
— Може, наступного разу… просто замовити доставку?
Маттео посміхнувся, поклавши руку на її плече:
— Але тоді ж не буде пригод…
— Тоді не буде інфаркту, Маттео. І бананів у TikTok.
Про себе Софі подумала:
«А в Рівному в мене була лише одна проблема — дощ…»

І саме в цей момент Мері викрикнула,знімаючи фінальні кадри нового селфі:
— Канари, Mercadona і хаос. Це мій новий lifestyle!
Всі загрузилися в машину і помчали додому.

ДІЯ 8. ВЕЛИКИЙ ТІК-ТОК ВИБУХ

Наступного ранку Софі прокинулась з внутрішнім відчуттям тривоги. Сон ще тримався за її повіки, але душа відчувала, що щось не так. Софі потихеньку вийшла з кімнати, нишком пройшла по коридору аби не розбудити цього гротескного квартету, який доля зібрала в одній іспанській квартирі. В кухні пахло вчорашнім часником і розбитими ілюзіями. Вона поставила на плиту велику кастрюлю і знову почала варити борщ, без якого й дня не могли прожити мешканці цієї квартири-дурдому. 
Софі ввімкнула чайник, відкрила телефон і машинально натиснула на іконку TikTok — рекомендоване відео: «Українська домогосподарка варить борщ у халаті — лайф з Тенеріфе!»
Софія прикусила губу. 32 тисячі переглядів.
На екрані — вона. Халат перекошений, волосся як після торнадо, в руці черпак.
На фоні — Маттео з гітарою, з виглядом гламурного бомжа. Том декламує щось із Вікіпедії про «соціальну еволюцію кухні», а з глибини чути Мері з реготом відьми.
Софі розгублено прошепотіла:
— Ах ти ж… TikTok-шльондра в шортах.
Її щоки загорілись від злості. Вона миттю скочила зі стільця і ніби генерал на війні почала діяти.
Створення акаунта: SofiChefUA
Аватарка — каструля борщу, як символ спротиву.
Опис профілю: «Їжа — це зброя. Особливо борщ на острові брехунів.»
Вона зняла перше відео — монументальний крупний план бурлячого борщу.
— Справжній борщ не терпить фільтрів. І тим паче — підлітків із селфі-палицею, — бурмотіла Софі. Вона загрузила відео з киплячим борщем, опис і хештеги:
#JusticeForBorscht #TikTokDrama #МояКухняМоїПравила
І о-ля-ля:
7000 переглядів за годину. Коментарі: "Це шедевр", «Королева борщу!», «Тут пахне справжнім!», «Коли кулінарне шоу, королево?»