Едем

Історія 13 (д)

Він зустрічався з ним кожного понеділка. З дивним чорнявим хлопцем. Все його тіло вкрите шрамами, але він постійно посміхається, розтягуючи губи в широкій усмішці. Настільки часто посміхається, що посмішка здається несправжньою. Хлопець бачив його й хмурим і засмученим, але ніколи злим.
Здається розізлити його було неможливо.


Хоча зі свого боку хлопець доволі справедливо вважав що його знайомець просто тримає все у собі. А це ніколи не могло закінчитись добре. Таких людей Ілларіон, вважав найнебезпечнішими. Вулкан, час виверження якого не знаєш ніколи. З тими хто говорить все одразу прямо набагато простіше. Хоча його новий знайомець подобався йому й таким.


Чорноволосий завжди з’являвся непомітно. Підсідав у бібліотеці в тихі вечори, з’являвся на тренувальному майданчику, допомагаючи вивчити нові прийоми, та розповідав тисячі цікавих небилиць.


Ну й справді, драконів ніколи не існували, що за ящери з крилами? А ельви-ельфи чи як він там їх називав... Повна небилиця.


Де ж серед цієї пустелі взятися тим лісам в яких вони живуть? Неможливо, але ж як цікаво.


Ілларіон на мить уявив себе втопаючим у зелені. На галявині між високими деревами, зі стовбурами завширшки з декількох людей. Та ні, навіть більші. І втрьох їх було б складно охопити. Вдихнув глибоко в груди, але замість волого повітря з запахом моху відчув лише книжковий пил й голосно забухикав.


- Знову замріявся? Чи то ти так вирішив розбавити тишу? - насмішкувато вимовив чорнявий.


- Та згадував небилиці що ти мені розповідав. Про ельвів та драконів...


- Ельфів, - виправив той.


- Так ось, я думаю, може книгу про них написати? Це був би цікавий досвід. Запам’ятався б нащадкам як ще той фантазер.


- Ну можеш спробувати, цікаве хобі й досить незвичайне.


Чорноволосий усміхався. “Персонаж пише книгу про інших персонажів в іншому світі, а письменник пише книгу про персонажа який пише книгу про персонажа”


Хлопець аж засміявся від цієї думки.


Ілларіон лиш відмахнувся від дивної поведінки друга. Сміятися, з причиною чи без, було для нього звичним ділом.


- То може дійсно написати?


- Та пиши. В мене ще є безліч історій. З моєю допомогою ти точно їх допишеш.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше