Розділ 42 (Ніколь)

останній місяць проходив у підготовку до нашого весілля, весільна сукня, зачіска, макіяж, місце проведення бенкету..

ми з Денисом вирішили, що хочемо весілля лише в колі найближчих родичів та лише найкращих друзів. ми не хочемо, щоб тут були люди яких ми навіть не знаємо.

ось я стою перед дзеркалом у весільній сукні, відчинилися двері і в кімнату зайшов Денис

 - Денисе, тобі не можна бачити мене - я дивлюсь на нього, він посміхнувся і підійшов до мене, торкнувся моїх плеч і поцілував в чоло

 - не вірь в ці забобони, сьогодні ми пов'яжемо себе шлюбом, а через 7 місяців нас закріпить дитина. годі думати про погане, всі негаразди позаду - я легко посміхнулася. 

 - ти найгарніша наречена, твоя краса не рівняється ні з чією. я тебе дуже сильно люблю - ще один поцілунок

 - і я тебе кохаю - я дивлюсь на нього, а серце божевільно б'ється, наче це наша перша зустріч, як тоді у лікарні..

 - мені вже треба йти, побачимось коли будемо стояти біля представника ЗАГСу - він вийшов з кімнати і хвилин через 5 до мене зайшов мій тато, саме він повинен мене відвести до Дениса і передати йому

 - тато, я хвилююсь.. - я підійшла до нього і обняла, він теж мене обійняв

 - не треба, тобі ж не можна і це не страшно. це просто одна із головних подій у твоєму житті. коли ти мені сказала, що я буду радіти, що ти виходиш заміж за Дениса, я думав знищу його, але коли бачив яка ти щаслива з ним, не зміг йти проти вашої долі, ти пробач мене - я глянула на нього

 - тобі немає за, що вибачатися. ти лише хотів краще для мене

 - ну добре, нам час йти - тато взяв мене під руку і ми пішли, ми зупинилися біля виходу з дому, я глянула на Дениса який вже чекав мене

 - ходімо - сказав тато і ми пішли до Дениса, бо боках сиділи гості і аплодували. ми підійшли до Дениса і тато передав йому мою руку, тобто мене

 - я довіряю свою дочку тобі, оберігай її як себе, цінуй, люби, поважай - Денис взяв мене за руку

 - клянусь вам, перед усіма гостями, з очей Ніколь і сльозинка не впаде - вони пожали руки і тато сів поруч з мамою.

 - доброго дня, всім присутнім гостям і нашим молодятам! сьогодні ваші діти Денис та Ніколь пов'яжуть свої життя в одне ціле. Ніколь Руденко, чи згодні ви взяти в чоловіка Дениса Балюка без стороннього натиску і по особистому бажанню?

 - так, я згодна - відповіла я і Денис посміхнувся

 - Денис Балюк чи згодні ви взяти Ніколь Руденко дружиною без стороннього натиску і по особистому бажанню?

 - так - його відповідь змусила мене посміхнувся

 - попрошу свідків підтвердити слова наречених

 - підтверджую - сказав Андрій

 - підтверджую - відповіла Дарина

 - наданою мені владою, оголошую вас чоловіком та дружиною. чоловік може поцілувати дружину - Денис притиснувся своїми губами до моїх і ніжно мене поцілував. представник ЗАГСу вручила мені свідоцтво про шлюб, Денис обійняв мене і тихо шепоче на вухо

 - тепер ти моя дружина, я не можу повірити в це - я посміхнулася і глянула на нього

 - відтепер я Балюк, можеш не сумніватися в правдивості подій - він посміхнувся.

після реєстрації шлюбу ми поїхали у ресторан, відмічати наше одруження. взагалі ця частина для гостей так би мовити, мені це не дуже подобається, ми тут довго не затримаємося, я швидко стомлюся від голосів, музики, цокіту приборів і всього іншого.