Розділ 39 (Ніколь)

 Денис чекав моєї відповіді, я не могла довго мовчати і голосно відповіла:

- так, я згодна!  -  я посміхнулася, він піднявся і одягнув на мій палець каблучку, поцілував мене, тут ми почули крик наших друзів які були неподалік і весь час спостерігали за нами

- вітаємо вас, скоро станете справжнею сім'єю - промовили вони, ми з Денисом стояли та отримували від них мільйоні привітання. так як це був вже пізній вечір ми всі поїхали в готель. як виявилося Денис це спланував, оплатив повністю присутність наших друзів, задля того, щоб ми всі разом посиділи і пропозиція в їхній присутності, це було зовсім не очікувано 

коли ми зайшли в номер я сіла на ліжко і дивилася на свою руку, точніше на каблучку яка сяяла під світлом ламп, від підійшов до мене

 - я довго чекала коли ти зробиш мені пропозицію - чесно сказала я

 - ти її отримала, тепер ти будеш найщасливішою нареченою - він мене поцілував і сів поряд, я глянула на нього і посміхнулася, сіла йому на коліна і поцілувала, він опустився на ліжко я за ним, він не відривався від моїх губ..

ми пробули в Канаді тиждень і повернулися додому, нас чекала робота і треба повідомити батьків.

знову ми з Денисом розійшлися біля кав'ярні, я зайшла в середину і привіталася з Яною, відкрилися через 15 хвилин і почали приймати клієнтів. в обідній час зайшов Тарас, мій колишній хлопець знову припхався сюди.

 - привіт, крихітко - він противно посміхнувся

 - чого ти прийшов?

 - я по тебе прийшов

 - тебе не бентежить те, що у мене є хлопець? точніше наречений - я показала йому руку де красується каблучка

 - ти погодилася вийти заміж за цього йолопа? - я не встигла нічого сказати, як бачу незадоволеного Дениса біля дверей з квітами, він підійшов до нас

 - а ти мені видно заздриш, що знову посмів припхатися сюди

 - як ти не вчасно чувак - важко зітхнув Тарас

 - та ні, я навіть дуже вчасно. ти відкрито залицяєшся до дівчини у якої наречений є

 - боюсь ти її покинеш після того, що я скажу - Тарас переможно глянув на мене і знову на Дениса

 - якщо ти будеш розповідати мені про те, що було між вами до мене, то мене це не цікавить. це її минуле і не маю бажання влізати в нього, а тепер вали по доброму

 - глянь на це - Тарас показав Денису, щось в телефоні

 - це вчорашня дата, твоя така кохана наречена писала мені про зустріч, як хоче мене повернути і, що готова з тобою розійтися - мій погляд перейшов на Дениса, він глянув на мене

 - Ніколь, як ти могла так? невже тобі плювати на мої почуття? якщо так, то будь ласка, чувак, вона твоя - Тарас посміхнувся, я не розуміла слів Дениса і слова не могла вимовити

 - чого дивитеся на мене? ну ж бо, поцілуйтеся - Тарас вже був готовий мене поцілувати, як Денис хватає його за комір одягу і притиснув до стіни

 - ти думав я так скажу?! думав дозволю тобі цілувати її? чорта з два, якщо ти хочеш залишитися живим йди зразу ж звідси і ніколи, чуєш мене? ніколи не смій приходити сюди, а то зітру в порох тебе і ніхто не помітить твого зникнення! - Тарас злякався, перебивав Дениса і молив відпустити його, він відпустив його і Тарас просто вибіг з кав'ярні. Денис підійшов до мене і обійняв

 - вибач, за цю виставу - я притиснулася на нього

 - ти мене так налякав коли сказав, що я від тепер його і нехай мене цілує - я вдихнула його аромат

 - знаю, пробач мені, але я хотів глянути настільки він сміливий - я промовчала просто стояла в його обіймах поки не було клієнтів.