трохи більше місяця я займався питаннями кав'ярні, але майже все закінчили, але Ніколь говорить, що тут чогось не вистачає. а взагалі вона в останні 2-3 тижні вередлива якась, то плаче то сміється, ображається без причин. їй навіть тости не такі, я не знаю, що робити.
вона підходить до мене
- Денисе, я зрозуміла, що треба докупити - стояла посміхалася
- і що ж?
- треба полиці для книг, купимо деякі книги і поставимо там в куточку і будь хто зможе прийти до нас купити каву та почитати книгу, як тобі??
- звучить цікаво, тоді обирай полиці та книги і замовляй - я її поцілував та продовжив розставляти столики як вона сказала
- ТИЖДЕНЬ ПО ТОМУ -
ми закінчили з кав'ярнею, вже завтра відкриття. Ніколь ходить нервує, раптом ніхто не прийде, щоб я не казав, вона наче не чує.
вранці вона прокинулася перша, бігала по квартирі туди сюди. я піднявся з ліжка і глянув як вона залетіла в кімнату
- доброго ранку, царапка - вона сіла біля мене
- доброго ранку, сніданок на столі вже
- тоді ходімо - я встав, а вона сидить на місці
- ти чому сидиш?
- а я вже тости поїла, поки тобі готувала. я просто дуже їсти хотіла - вона посміхнулася
- добре, я швидко поїм і будемо збиратися - я пішов на кухню, вона щось в кімнаті там робила, напевно збиралася.
коли я зайшов у кімнату, Ніколь сиділа на ліжку і говорила по телефону з подругою, я одягнувся і показав їй, що час їхати. вона вимкнулася, ми вийшли з квартири та поїхали до нашої кав'ярні. плюсом було, що це не далеко від нас, через 15 хвилин ми були на місці, вона відкрила кав'ярню, я посміхнувся
- вітаю нас з першим робочим днем - в середині справді було дуже гарно, все в світлих відтінках, куточок з книгами теж є, як і просила Ніколь. багато живих квітів, різні картини на стінах, неонові вивіски.
годину ми точно сиділи спокійно, ну точніше я, а не Ніколь. а коли до нас завітало дві подруги то вона швидко прийняла замовлення і приготувала дівчатам каву. я підійшов до Ніколь і взяв 2 тістечка які є в продажі до кави, запакував і віддав дівчатам
- це вам, як двом першим клієнтам - вони посміхнулися
- дякуємо, бажаємо успіхів і гарного дня
- гарного дня - вони забрали замовлення і пішли, я глянув на Ніколь
- а ти боялася, що нікого не буде. відразу двоє прийшло - я поцілував її в чоло. через деякий час до нас ще прийшло декілька дівчат і хлопців. вже з обіду ми були в обороті, я допомагав Ніколь, бо вона не встигала приймати і робити замовлення.
під вечер до нас зайшов худорлявий, не високого зросту хлопець, він підійшов до барної стійки. Ніколь коли побачила його наче завмерла, вона його знає, але хто ж це їй?
- привіт Ніколь - першим почав розмову хлопець
- привіт, що бажаєш?
- еспресо і поговорити - тут стало цікавіше про, що він хоче говорити з моєю дівчиною
- еспресо буде, розмови ні. нам немає про, що говорити - вона почала робити каву
- крихітко, я скучив за тобою. повертайся до мене - він лукаво посміхнувся, я підійшов до стійки і глянув на цього хлопця
- знаєш, я коли поруч з Ніколь всеодно за нею сумую, уявляю як тобі зараз - я саркастично посміхнувся
- ти ще хто такий?
- я Денис, хлопець тої, за ким ти скучив - я взяв еспресо з рук Ніколь і віддав хлопцю
- твоя кава, вважай подарунком від мене, а тепер вали і не підходить і на крок до Ніколь - він навіть не забрав каву і мовчки вийшов, я глянув на Ніколь вона трималася за низ живота і кусала губу
- царапка, що сталося? - я підійшов до неї
- Денисе, боляче..дуже - ледве промовила вона, я зрозумів, що з такими болями треба в лікарню, я взяв її на руки і відніс в машину, коли закрив двері машини то побачив на руці кров, я нічого не зрозумів, закрив кав'ярню і повернувся в машину
- Ніколь, в тебе кровотеча, у мене на руці кров - вона й сама не розуміла, що з нею. ми швидко поїхали в лікарню.
коли я зупинився біля лікарні, взяв її на руки і поніс в середину, медсестри відразу прибігли з каталкою і забрали її, мене провели туди, де можу почекати
годину десь до мене ніхто не виходив, але ось щойно вийшов лікар і підійшов до мене
- хто ви Ніколь Руденко?
- хлопець, а що з нею?
ЯКІ ВАШІ ВАРІАНТИ, ЩО ТРАПИЛОСЯ З НІКОЛЬ? І ХТО ТАКИЙ ТОЙ ХЛОПЕЦЬ, ЩО ПРИХОДИВ У КАВ'ЯРНЮ І ЧИ ОБІЙДЕТЬСЯ ВСЕ ТАК ПРОСТО З НИМ? ВСІ ВАШІ ДОГАДКИ З РАДІСТЮ ПРОЧИТАЮ У КОМЕНТАРЯХ 🫶🏻
#1824 в Сучасна проза
#5917 в Любовні романи
#1450 в Короткий любовний роман
сильні почуття, смерть коханої людини, зустріч яка змінила життя
Відредаговано: 13.12.2023