ми зайшли в аудиторію, біля наших місць стояли Андрій з Аліною і Дарина зі Стасом, ми підійшли до них, я демонстративно взяв Ніколь за руку. їхні погляди були спрямовані на наші переплетені руки
- ти як це поясниш? - Андрій підійшов до мене і показав на наші руки
- ну ми тепер разом, те чим ти мені всі мізки промив сталося - я посміхнувся, Андрій від радості обійняв мене
- та невже мій братан не тупий - ми всі засміялися, дівчата відійшли як завжди теревенити. а я розповідав хлопцям як це все сталося
- тобто вона тебе поцілувала, коли думала, що ти спав? - перепитав Стас
- агаа, але я вже чув коли вона відкрила двері і зайшла в кімнату і чекав її подальших дій. вона спочатку торкнулася мого обличчя, а потім той поцілунок - я вже почав по кругу розповідати
- ну так, стіій. ти вже вдруге нам все повторюєш - засміявся Андрій. до нас повернулися дівчата, ми сіли по своїх місцях і почалася пара, нам викладали матеріал, я слухав одним вухом. думки були зайняті іншим.
- ПІСЛЯ ЗАНЯТЬ -
до мене підійшов Андрій та Стас з дівчатами
- давайте сьогодні в кіно сходимо? - запропонував Стас
- давайте іншого разу, в мене на Ніколь інші плани - я глянув на неї
- ууу - протягли хлопці та засміялися
- якби я знала, що ти такий збоченець ніколи б не поцілувала б - сказала Ніколь з недобрим акцентом, я посміхнувся
- збоченець з нас тут ти, я навіть не дозволяю собі думати про те, що ти вже надумала - вона покрилася рум'янцем
- я чекаю тебе в машині - вона взяла у мене в кишені ключі, чмокнула в щоку та побігла, я глянув їй у слід та перевів погляд на хлопців
- мені треба йти
- біжи біжи - вони пожартували ми попрощалися та я пішов за Ніколь, сів в машину та глянув на неї
- сьогодні вечеряємо в ресторані, так би мовити наше перше маленьке побачення - вона посміхнулася і кивнула, ми поїхали в ресторан. нас провели до вільного столику, офіціант прийняв наше замовлення та відійшов, я взяв з карману довгу коробочку, відкрив її там був елегантний браслет
- якщо ти дозволеш, то я тобі його надіну на руку, а зможеш зняти ти його коли приймеш рішення, що наші шляхи назавжди розійдуться
- я такого рішення ніколи не прийму - вона посміхнулася і протягла мені руку, буквально через хвилинку на її руці була нова прикраса. ми повечеряли та поїхали додому. ми прийняли по черзі душ, вона була у своїй кімнаті, я прийшов до неї
- можна залишитися з тобою на ніч? - вона підійшла до мене та дивилася в очі
- можна - вона посміхнулася, я її поцілував. притулився чолом до її. закрив очі тихо кажу
- ти робиш мене безмежно щасливим - ми лягли в ліжко та обійнялися, говорили поки не заснули
#1824 в Сучасна проза
#5917 в Любовні романи
#1450 в Короткий любовний роман
сильні почуття, смерть коханої людини, зустріч яка змінила життя
Відредаговано: 13.12.2023