Розділ 4 (Ніколь)

я відкриваю очі і не розумію де знаходжусь, оглянулася по сторонам, спробувала ворухнути руками, але вони були зв'язані в мене за спиною, ноги також, я не розуміла, що відбувалося і тут чую чоловічий голос, я злякалася бо тут як виявилося я не одна в заручниках, він теж був зв'язаний, але я не бачила його обличчя, він сидів в кутку куди світло не потрапляло, а розпізнати по голосу я не могла. тут відкрилися залізні великі двері і увійшов високий чоловік, який лякав лише своїм силуетом

 - прийшли до тями вже? - в його голосі відчувалася насмішка

 - хто ти такий і чому тримаєш нас тут? - запитав невідомий мені чоловік, мій погляд лише переміщався з одного на іншого

 - ой, якби ж ти був розумнішим і не став так робити, зараз ви б тут не були - здоровань підійшов до незнайомця

 - я не розумію про що ти 

 - якби ти не пхав свого носа в дорослі справи, ти і твоя обраниця тут би не сиділи - він дістав зброю з-за ременя і націлив на незнайомця

 - НІ!! - вскрикнула я і сама того не очікувавши

 - не чіпай його, не треба стріляти будь ласка - він підійшов до мене і приставив пістолет до мого чола і легко надавив

 - то може тебе пристрелити, м?! 

 - НЕ СМІЙ ЧІПАТИ ЇЇ!! - закричав незнайомець і почав вириватися з мотузок які прив'язували його до стільця, здоровань підійшов до незнайомця і тепер пістолет торкався його чола, по моїх щоках скотилися сльозинки

 - ти мале собача, яке посміло влізти в дорослі ігри, мене розшукує поліція задля того, щоб засадити мене за нелегальні гонки, ти мене здав, а я вб'ю тебе на очах твоєї обраниці! - він злобно засміявся від чого мороз пробіг по шкірі

 - не чіпай його, чуєш мене? не смій! я зроблю все, що захочеш, знайду тобі найкращого адвоката який не допустить тебе посадити тільки не вбивай його, будь ласка! - я просто була в істериці, я боялася, що він щось зробить незнайомцю, але він наче і не чув мене, наче мене тут і не було

 - гори в пеклі, Д.. - і тут пролунав постріл в чоло незнайомця і голосно засміявся. Я вскрикнула та прокинулася у холодному поті, мене всю трясло, я закрила голову руками та видихнула

 - Ніколь, це був лише сон, просто страшний сон - я взяла стакан води з тумби і трохи відпила, щоб заспокоїтися, я глянула на годинник було 5.15, але сну взагалі не було, я встала одягла халатик, пішла на кухню заварила каву сіла за стіл, відпила трохи і думала про цей страшнючий сон. на кухні з кавою я просиділа хвилин 30, повернулася в спальню та лягла в ліжко, події зі сну не покидали мене поки я знову не заснула