Привіт, мій любий читачу!

Схоже, це буде останнє оповідання, яке я опублікую на цьому сайті.

На жаль, не всім подобається, коли хтось має іншу думку, відмінні смаки чи власне бачення літератури. Здавалося б, у кожного з нас є право обирати, що читати, які твори любити, а які залишати без уваги. Усі ми різні, і саме в цьому, на мою думку, полягає одна з принад літератури. Комусь до душі фентезі, комусь — детективи, а хтось шукає в книжках романтику чи життєві історії. І це цілком нормально.

Так само нормально висловлювати власну думку, навіть якщо вона не збігається з думкою більшості. Принаймні я завжди вважала, що ми можемо не погоджуватися одне з одним, дискутувати й відстоювати свою позицію, не зазіхаючи на чуже право думати інакше.

Проте, як виявилося, на цьому сайті не кожна думка може бути почута, а деякі речі краще не говорити вголос. У результаті певні автори разом із модераторами обмежили мені можливість не лише відповідати на ваші коментарі, а й вести блог, у якому я розповідала про свої новинки та ділилася творчими планами.

Що ж, якщо моїм словам тут більше немає місця, доведеться шукати його деінде.

Мені щиро шкода залишати цей майданчик, адже тут є читачі, з якими було приємно спілкуватися, люди, які знаходили час прочитати мої твори, залишити відгук чи просто підтримати добрим словом. Я вдячна кожному з вас за увагу, за цікавість до моїх історій і за ті моменти, коли ваші коментарі надихали мене писати далі.

Але завершення одного етапу зовсім не означає завершення творчого шляху. Я й надалі писатиму, вигадуватиму нові світи, створюватиму персонажів і розповідатиму історії, якими, сподіваюся, вам захочеться поділитися зі мною.

Тож, якщо вам усе ще цікава моя творчість, якщо ви хочете дізнаватися про нові оповідання, стежити за моїми книжками й не загубитися серед усіх цих змін, запрошую вас до мого Telegram-каналу: t.me/Kazku_vid_Tatu

Ми не прощаємося — просто зустрічатимемося в іншому місці. 

Дякую, що були зі мною!