Джмелик з квіточки на квітку
«Жу – жу - жу» - перелітає.
І нектар, такий смачненький,
У корзинку він збирає.
В парку з донечкою мама
неквапом так походжа.
Жовто – чорні, дивні смужки
вгледіло оте дівча.
«Я – велика вже Даруся,
Джмелика я не боюся.
Волохатий лиш животик
Зовсім зблизька роздивлюся.»
Тільки лиш дівча присіло
біля квітки і комашки.
За Джмелем лиш загуділо!
Він маленький. Йому страшно.