05

Більшість людей панікують, коли їх звільняють або з якоїсь причини вони йдуть самі й, опинившись на порозі невідомості, починають судомно метушитися та чіплятися за будь-яке місце, аби тільки не залишитися без шматка хліба. Для Джетти ж такий стан справ — благо, яке відкриває безліч нових можливостей. Вибрати те, що їй видасться цікавим, і рушити у новому напрямку.

І тут Констант зважився на крок, який ламав усі його професійні принципи. Він запропонував Джетті навчитися у нього пекарської справи.

— Що-що, а маючи таку навичку, ви ніколи не залишитеся без шматка хліба. І в прямому, і в переносному сенсі слова.

— Ви явно не хочете мене відпускати, — сказала Джетта, усміхнувшись, і, примруживши одне око, подивилася на Константа.

— Це правда, — відповів він, — усе влаштувалося так, як я хотів. І в цьому ваша заслуга. Боюся, якби на вашому місці був хтось інший, усе було б по-іншому.

— І як мені розцінювати ось цю вашу пропозицію? — запитала Джетта. — Я ж уже знаю, з якою відданістю ви ставитеся до своїх булочок.

Констант задумався.

— Швидше за все, це бажання затримати вас тут якомога довше… У мене з'явився страх, що без вас усе зупиниться.

— Стоп, стоп, стоп. Константе, ви ж якось давали собі раду до того, як я з'явилася у вашій булочній, і справи йшли у вас нормально. Звідки ця дурна безпідставна тривога?

Констант знову заглибився в себе.

— Зараз усе по-іншому… І повертатися назад я не хочу.

— Значить, план розвитку спрацював. І, може, варто замислитися, щоб не зупинятися, а рухатися далі?

— У тому-то й заковика, що мене влаштовує такий стан справ.

— Але це поки що. Адже минуло зовсім мало часу.

— Можливо, ви маєте рацію… Просто я ніколи не замислювався, яким може бути наступний рівень.

Тепер замислилась Джетта.

— Добре, — сказала вона, — давайте зробимо ось що… Ви подумайте над своїм наступним рівнем, а я подумаю над вашою пропозицією. Поговоримо про це за тиждень, а поки що давайте залишимо все, як є.

Тиждень пролетів швидко, і, як помітила Джетта, від покупців почали надходити перші скарги: то булочки недопечені, то смак не той, що раніше, то ще щось. І це всього за один тиждень.

— Якщо так піде далі, — сказала вона Константу, — ви втратите всіх клієнтів. Зберіться!

— Занадто багато думок, що відволікають від процесу, — намагався виправдатися Констант.

— М-да, — сказала Джетта, — зовсім кепські справи. По-іншому й не скажеш…