Глава 1

У житті буває усе от тобі 1 рік а от тобі уже і 21 як і мені але досихпір не знайшла своє кохання я завжди була привиредою до хлопець я вам розповім історію яку я почну із 11 класу 

-привіт Аню хочеш жарт розповім

-давай дуже цікаво 

-знаєш що буде якщо вчені зроблять новий вид із їжака та змії 

-ну і що 

-2 метра колючої проводки ха-ха-ха

-ну звісно із жартами у тебе добре а хлопців нічого не говорили  про фотосесію на шкільний альбом 

-ні зараз схожу спитаю 

-добре 

Я сіла на шкільний диванчик та розуміла ,що уже завтра буде осттаній мій дзвінок 11 А закінчює школу звісно я весь рік дивилася на тих девято класниць які зустрічалися із 10 класу але у мене були високі потреби і от настав день випускного ми із дівчатами з нашого класу ішли разом  наша вчителька вирішила щоб ми купили зелені сукні та два колоска із бантами більші ніж наша голова ми не хотіли але наші батьки підтримали цю думку та ми пішли у зелених сукнях та з двома колосками із бантом більшу ніж наші голови ну ми і пішли в уневерсеттет та досих пір у на є група 11А клас без посторонніх я закінчила університет та пішла вчитися на адвоката та там побачила цого красунчика Він звісно мене зразу побачив та уже на слідуйчий день він сів біля мене та через два місяці ми почали зустрічались доки не закінчили ми коледж та він у ночі поїхав без мене у двадцять років я писала хлопцям у ресторані підходила до столиків там де сидить один хлопець та просила приїднатись я працювала адвокатом живу не бідно гроші платять нормальні але жіночого щасття мене не побачить але до мене записався клієнт і ми судилися аж сім місяців але ми перемогли та він мені сподобався та через 10 днів я вирішила знайти де він працює та він працює барменом та я туди прийшла та залишилася там доки остання людина вийде та він мені сказав 

-усе вам потрібно іди бо бар зачиняєця 

-я трішки тут посиджу і піду 

Мене вигнали охорона звіти та я дочикалася боки він вийде та пішла заним і дойшла до його дому та сіла під забор та він мене побачив та сказав що 

-ні ти не будеш тут під моїм забором сидіти

-чому ?

-Ех добре захоть 

-дякую 

Він мені постелив на його кроваті а сам ліг на диван та було дуже якось соромно но він у ранці пішов кудись із дому та залишив ключик вдома я читала доки він прийде та він прийшов і я як пішла звіти дивилася у телефоні щоб стати його сусідкою та в мене вийшло і на слідуйчий день я уже жила там ми із ним кожен день бачилися та я вирішилася після роботи піти до ного та сказати усе 

-привіт можна на чай 

-так звісно 

-я хотіла сказати 

-що 

-що я тебе

-ти мене що 

-кохаю я тебе кохаю 

-що я думав що це не буде взаїмно 

-ем що 

-так давай зустрічатись ?

-так радісно сказала я але не знала, що мене чекає зустрічалися 2 роки та потім ми одружилися і мені уже 23 роки а йому 25 років ми уже дорослі я продала квартиру та ми почали жити у другій квартирі у мене іще усе життя по переду зараз мені 30 років так далі до історії 

-йоу Аня мене не буде я їду із хлопцями у фут бол 

-е а я 

-ну дома будеш тобі не буде там добре 

-ні ти нікуди не поїдеш 

-поїду 

-ні 

-добре ми пограєм у на дома у фут бол на телевізору 

-?

-що 

-ну це добре 

-ало їдьте до мене додому і беріть своїх жінок 

-привіт 

-привіт так дівчата на кухню а хлопці за маною 

-привіт я Анна 

-привіт я Ксюшв 

-привіт я Марина 

-вас бісе що хлопці постійно кудись ходять 

-так дівчата принесіть на щось пожувать і побестріш 

-короче план ми тікаємо на чиюсь дачу та там будимо 

-у мене є дача 

-так що сидим поїхали 

Ми поїхали кудись у ліс були гарні дерева трава така гарна добре що у Ксюши були права на машину та сама машина      -а це точно сюди 

-да а що 

-так просто 

В той вечер ми залишилися там ми вимкнули телефони бо дзвонили кожну хвилину заляглися в ліжко та дивилися кіна 

Ми прожили там цілих два тижні і і хлопець Марини знайшов нас і всю дорогу наші хлопці виїдали голови що кроми них у нас нікого не буде що любов то є хімія та ми так їхали додому кожин до себе я устроїла скандал та більше мабуть ми не розмовляли із ними пройшло два роки багато чого змінилося мені стало двадцять сім років і я нарешті стала вагітною ми були дуже раді бо я знала що мій чоловік це раз і на все життя він став обережніше до мене ставитися через 9 місяців я родила прекрасну дівчинку її звали Ліля прекрасні зелені очі чорне волосся і  темна шкіра як у її тата я її берегла як сеницю ока мого чоловіка підвищали на роботі  почав краще заробляти роки ішли та я почала слідкувати за поведінкою доньки вона була маленькою принцесою на що вона дивилася ми це і купляли мої подруги перестали із мною контактувати бо вони заздрили нашій сім'ї заборонили своїм дітям підходити до моєї доньки та і дивитися на неї бо засліплять очі грошима ура моя донька перейшла у 1 клас учиця вона добре без їдиної 7 і менше я так нею горджуся 2-3-4-5-6 вона стала дорослою тата забрали на війну і моя донька Ліліт сумувала за ним це було 2018-2019 р і Ліліт була у шостому класі і коли тато приїхав на вихідні і я накрила пишний стіл і моя донька Ліліт вивчила вірш Лесі Українки'' як дитиною бувала ,, розказала на усі 1000 балів та він знову поїхав на фронт моя донька була у 8 класі коли мій чоловік повернувся до дому та через рік його забрали знову тому що почалася війна в Україні та він іще досих пір не приїхав додому моя донька закінчує 31 травня 11 клас 2024 року і я надіюся що він приїде я дуже за ним сумую та Ліліт також вона готуєця до екзаменів та я дякую усім воїнам України за те що захищаєте нас скажу тільки 1 бережіть своє здоров'я слава Україні героям слава.