Частина 23

Почався довгий і важкий судовий процес. Привід звернення до суду був настільки незвичним, що судді не могли дійти єдиної думки й ухвалити хоч якесь рішення. Засідання раз у раз відкладалися. Філіп працював день і ніч, не знаючи сну й відпочинку. Він перелопатив безліч книжок, перечитав усі відповідні закони, вишукуючи в них необхідну лазівку. Його красномовство перед суддями не знало меж. Він дуже жваво і зворушливо описував взаємини опікунки та підопічного, намагаючись переконати суддів у можливості цього шлюбу. Часом здавалося, що це провальний проєкт. Філіп поступово втрачав надію. Але Венді була непохитна.

— Якщо не вийде домогтися дозволу на шлюб у суді, я поїду до Вегаса.

— І що це тобі дасть? — втомлено зауважив Філіп.

— Там я найму актора на роль нареченого і підсуну паспорт Макса. Треба буде лише заплатити побільше.

Почувши це, Голдштейн подумав про Роджера, який до кінця своїх днів так і не згадав, що ж сталося в Лас-Вегасі.

На чергове засідання суду Венді з'явилася в супроводі добермана. Її метою було продемонструвати шановним суддям ставлення до неї вiрогiдного чоловіка.

Філіп усіляко підігравав їй у цьому.

— Ваша честь, дозвольте запропонувати слідчий експеримент? — звернувся до головного судді адвокат.

— У чому ж суть експерименту?

— Смію продемонструвати трепетні стосунки Максиміліана до своєї опікунки, — пояснив той.

— Дозволяю!

Венді підкликала собаку ласкавим, загравальним тоном:

— Максе, іди до мене, любий!

  Пес кинувся зі свого місця, поставив лапи на простягнуті долоні й радісно лизнув ïï в обличчя.

— Що й треба було довести! — підсумував Філіп.

Після деяких роздумів суддя звернувся до місіс Доркас:

— Шановна, ваш ймовірний чоловік — тварина. Як же ви уявляєте собі виконання подружнього обов'язку?

Таке запитання з підступом застало зненацька самого Філіпа. Він злякався, що Венді розгубиться і не знайде, що відповісти. Однак, помилився. Вона гордо підняла голову і заявила:

— Ваша Честь, що відбувається між чоловіком і дружиною, залишається за дверима їхньої спальні й не виноситься на публічне обговорення.

На це шановний суд не знайшов, що заперечити. Все ж суддя продовжував докопуватися до істини.

— Місіс Доркас, які ваші справжні наміри щодо Максиміліана Сакрода? Ви отримали опіку і так чи інакше живете з ним під одним дахом. Навіщо ж вам знадобився цей сумнівний шлюб, якщо не заради грошей?

Але Венді було непросто загнати в кут.

— Ваша Честь, смію зауважити, що не існує закону, який забороняє жінці бажати багатого чоловіка.

Філіп був захоплений її винахідливістю.

— Ви вільні, місіс Доркас. Суд не має до вас більше запитань.

Але це зовсім не означало, що справу виграно. Засідання знову відклали на місяць. Суддя не міг наважитися дати добро на такий скандальний шлюб. Це було небачено, щоб людина поєдналася законним союзом із твариною. Крім того, суперечило церковним догмам і моральним засадам суспільства. Однак Філіп виступив із промовою, у якій красномовно довів протилежне:

— Ваша Честь, згідно з новим федеральним законом Сполучених Штатів Америки Pablic Law No. 104-199, ухваленим 21 вересня 1996 року, шлюбом визнається правовий союз між чоловіком і жінкою та проголошує подружжям осіб різної статі. Адже так?

— Абсолютно вірно, містер Голдштейн. Ще цей закон іменується як "Закон про захист шлюбу". Конгрес США включив його до Великого зводу законодавств країни саме для того, щоб не допустити подібних непорозумінь, про які ви клопочете.

— Хвилиночку, Ваша честь! Немає жодного непорозуміння. Передбачуваний чоловік має паспорт і є повноправним громадянином Сполучених штатів на цілком законних підставах. Так само йому видали картку соціального страхування, що робить його невід'ємною частиною Американського суспільства. Але що ще більш суттєво, він платить податки в казну зі свого величезного капіталу. Чи не це є ключовими вимогами для громадянина країни?

— Що стосується цього пункту, суд не має питань до пана Максиміліана Сакрода.

— Ваша честь, гадаю, в особистості місіс Доркас ви теж не сумніваєтеся?

— До місіс Доркас суд так само не має претензій.

Філіп наполегливо продовжив свою думку:

— Ми з'ясували, що перед нами два законослухняних громадянина країни, що є першою необхідною умовою для вступу в законний шлюб. Друга умова передбачає наявність різностатевого подружжя. Згідно з паспортом, містер Максиміліан Сакрод є особою чоловічої статі. Місіс Доркас належить до жіночої.

Тоді що ж заважає двом різностатевим і повноправним громадянам США вступити в законний шлюб?

— Містер Голдштейн, шлюб між чоловіком і дружиною — це священне таїнство! Як ви уявляєте собі союз собаки і людини? — обурився суддя.

— Ваша честь, на це питання так само є відповідь у цьому законі. А саме, в його третій статті, що визначає поняття «шлюб» як винятковий правовий союз між чоловіком і жінкою в якості подружжя. Слово «подружжя» відноситься до осіб різної статі, одна з яких є чоловіком, а інша — дружиною. Як ми з'ясували, перед нами особи різної статі, що законно прописано в їхніх документах. Що ж поганого в тому, що ці двоє бажають «володіти виключним правом» один на одного?

— Містере Голдштейн, ви забуваєте, що перед нами дві особи, які належать до абсолютно різного біологічного виду! — обурювався суддя.

Однак Філіп і цього разу знайшовся з аргументами:

— Ваша честь, але в законі про це нічого не сказано. А якщо закон не забороняє, то немає жодних підстав на відмову.

Обурені зухвалістю адвоката служителі закону перешіптувалися між собою, після чого суддя заявив:

— Ваші аргументи взято до відома. Суд видаляється на нараду!

Філіп і Венді переглянулися, не вірячи своїм вухам.

— Ти це чула? Наші докази прийнято! — він схопив її за руки.

— Філіпе, ти був неперевершений! — захопилася Венді, з любов'ю дивлячись на адвоката.