Частина 2

За тиждень Філіп з'явився на віллі кінопродюсера, який влаштовував для друзів шикарну приватну вечірку. Жива сучасна музика, ультрафіолетове освітлення, що створювало унікальний ефект космічного простору, голі танцюючі жінки, що демонстрували боді-арт, і богемна публіка надавали цьому святу життя особливо витонченого смаку.

Роджер, як завжди, вже неабияк піддатий, лавірував серед гостей, приділяючи увагу кожному потроху, щоб запрошені не відчували себе забутими.Зіткнувшись із Філіпом у натовпі розвеселеної публіки, Роджер вигукнув:

— Гей, Філе, старий! Ласкаво просимо!

Той потиснув йому руку і дружньо ляснув по плечу:

— Слухай, Родже, щодо того контракту... — почав він, але тут їхню розмову перервало чарівне молоде обдарування в довгій блискучій сукні з настільки відкритою спиною, що відкривала всі принади своєї господині, не даючи місця чоловічій фантазії.

— Рорі, любий, як щодо нашої домовленості? — проспівала вона на вушко сексуальним голосом, обвиваючи його шию.

— Сандро, дитинко, все в силі! Наберися терпіння, гості ще не роз'їхалися... — відповів кінопродюсер, обіймаючи струнку дівчину за талію.

Філ запитально подивився на друга, але той лише багатозначно підморгнув йому, відiрвав від себе красуню та ляснув її по задку, випроваджуючи  геть:

— Так що там з приводу контракту? — нагадав Роджер.

— Знаєш, я весь день ламав над ним голову і, здається, знайшов лазівку, — відповів адвокат.

 —Та ти що?! Чудова новина! — зрадів друг. — Розкажи мені докладніше, — він повів його вбік. Але в цей момент огрядний чоловік із сигарою перехопив Роджера і перевів його увагу на себе:

— Містере Доркас, я готовий профінансувати будь-який ваш фільм, якщо в ньому візьме участь моя протеже, — запропонував він.

Роджер Доркас розплився в задоволеній усмішці:

— Що ж, містере Саліване, ловлю вас на слові! — потиснув він бізнесменові руку. — Пропоную обговорити це, скажімо, завтра о дванадцятій— годині. Чекаю на вас у моєму офісі з ймовірною акторкою.

Роджер відійшов убік і знову повернувся до друга:

— Філіпе, вибач, друже... То що там за лазівка?

— Розумієш, компанія абсолютно не врахувала той факт... — договорити він не встиг, оскільки в цю мить на Доркаса з гучним радісним криком накинувся епатажно виряджений хлопець:

— Рорі, старий чорт! — заволав він, стискаючи продюсера у своїх обіймах, — ти навіть не уявляєш, який сценарій я відкопав! Це буде кінобомба! — його очі з розширеними зіницями відливали скляним блиском у світлі прожекторів, було зрозуміло, що хлопець під кайфом.

— Привіт, Міккі! Радий тебе бачити! — усміхнувся Роджер, вивільняючись із нав'язливих обіймів. — Давай обговоримо це завтра у моєму кабінеті в серйознішій обстановці, — резонно запропонував він, — уранці подзвони мені.

Нарешті звільнившись від нав'язливого гостя, Доркас запропонував Філіпу:

— Давай-но пройдемо в будинок, інакше тут нам не вдасться нормально поговорити

Усамітнившись у тиші великого затишного кабінету, подалі від галасу і загальних веселощів, Роджер задоволено розвалився у своєму улюбленому кріслі, запрошуючи друга розслабитися. Він дістав порошок, акуратно зробив дві доріжки і простягнув стодоларову купюру, згорнуту трубочкою, Філіпу:

— Пригощайся.

Той скористався настільки вишуканим частуванням і одразу ж відкинувся на спинку крісла, потираючи ніс.

Пес Роджера, доберман на прізвисько Макс, сидів поруч і вірно чекав на господаря, поки той насолоджувався кайфом.

— Що, друже Макс, чи не бажаєш і ти розслабитися за компанію? — жартівливо запитав його Доркас, потріпавши за вуха.

Доберман висунув язика, і Філіп готовий був посперечатися на гроші, що взагалі було йому не властиво, що пес посміхнувся.

— То що там із контрактом? — нагадав Роджер.

— Ой, давай залишимо цю розмову на завтра. Усі мої думки в голові переплуталися, — запропонував Філіп.

Доркас розсміявся реакції друга на "частування":

— Нічого, скоро попустить!

Філ потряс головою і скуйовдив своє густе волосся. Він не часто приймав кокаїн, боявся звикнути. Але дивлячись на Роджера, який за довгі роки так і не набув залежності, заспокоївся.

— Родже, скажи мені, а що це за красуня в довгій сукні відверто липла до тебе?

— А... Це Сандра... Або Сандрін... точно не пам'ятаю, — знизав він плечима.

Друг усміхнувся:

— У цьому весь ти! Навіть імен їхніх толком не запам'ятовуєш...

Роджер безтурботно махнув рукою:

— Навіщо напружуватися?! Сьогодні одна, завтра інша... Вони не ображаються. Їм головне роль отримати!

 —Господи, Родж, який же ти цинік!

— Без цього нікуди! — погодився продюсер.

— Тепер я збагнув, чому жодній із них досі не вдалося окрутити тебе! — з розумінням зауважив Філіп.

Роджер зручніше вмостився в кріслі й промовив:

— Я переконаний холостяк, ти ж знаєш!

— Утім, як і я...

— Похвально!..

— Беру приклад із тебе!

— Бачиш, Філе, я не одружився до цього, не одружуся зараз і не маю наміру одружуватися в майбутньому, — прорік Доркас.

Філіп розсміявся:

— Мабуть, ти єдиний у світі кінопродюсер, який за всю свою довгу кар'єру жодного разу не був одружений з актрисою.

— Ти маєш рацію! Час вимагати премію Гіннеса, — підтримав його друг.

— I все ж, Рорі, невже ти ніколи навіть не думав про дружину, про діточок? — не вгамовувався Філіп, намагаючись докопатися до істини.

Доркас знизав плечима:

— Чому ж, думав... думав... у тому ракурсі, що я не хочу бачити їх у моєму домі, а тим більше, ділитися своїми статками!

— Ось воно справа в чому?! У грошах!

— Свої гроші я заробив тільки для себе! Навіщо мені комусь віддавати їх? — резонно зауважив Роджер.

— Ти не тільки закоренілий холостяк, а ще й закінчений егоїст! — жартома дорікнув йому друг.