РОЗДІЛ 4. План

Отже, Турнір, до якого я ще не добрався, але в якому встигла неодноразово взяти участь Токаге, проходив постійно, причому за специфічними правилами. Бої один на один, скільки завгодно раз. Для перемоги необхідно було зробити десять перемог одну за одною. Здавалося б, просто. Однак за кожну перемогу нараховуються фраги. Один труп - один фраг. Якщо труп до смерті набив п'ять перемог послідовно, то з нього переможець одержує п'ять фрагів. Нагорода за турнір варіативна - чим більше фрагів йдеш здавати, тим крутіше нагорода. Тому, ті, хто реально сильніші за інших, або хто вважає себе такими, прагнуть дуель не аби з ким, а з тим, у кого вже є деяка кількість фрагів.

- Чим більше перемог поспіль, тем сильніший супротивник виходить. Розумієш, поки в тебе одна-дві перемоги, ти нікого не цікавиш. Як тільки в тебе їх більше п'яти, відразу купа бажаючих, - розповідала Токаге, активно жестикулюючи, - Розпорядник Арени твоє бажання з ким битися теж враховує, але пріоритет віддає тим, у кого більше або стільки ж фрагів. Це потрібно, щоб гравці на Турнірі не затримувалися. В кого багато фрагів, той з величезною ймовірністю вийде до тебе, коли сам захоче.

- Скільки раз ти злитися встигла?

- Уже раз п'ять. Добиралась до сьомі перемог, але далі ніяк. Качаюсь, качаюсь - вже відчуваю кут глухий. Квести перероблені, вміння пообирала, навики знайшла. Тепер от зброю нову освоюю.

- А дезертирувати?

- Сам дезертируй. Шлях для слабаків. З тих, хто в Турнір уткнувся, багато дезертирує. Турнір - справа добровільна, для ачівки, для нагороди.

- У чому реальна проблема?

- Реальна проблема в магах. - Токаге зітхнула. - Маги - імба. Поки добіжиш, половина складе тебе на дистанції. Ще в багатьох аое-скіли вроджені, не вискочити. Підпалювання, приморозка, уповільнення. Вони сидять і чекають, поки хтось п'ять-сім перемог зробить, потім дружно виходять на ласт стадії.

- Ти казала, три табори. У нашому воїни, у другому - маги. У третьому - хто?

- Лучники, монахи, роги. Бувають реально сильні, бувають так собі. Як пощастить. Проти магів, тільки рейнджові вміння допомагають. Так що спасибі за ножі, ти мені підвищив шанси.

- Завжди будь ласка, - я вже потихеньку просуваючись, підсів до неї впритул, і як би ненароком поклав руку їй на коліно, - Так який твій план?

 Я хитрий, тепер поки план не викладе - не втече. Я злегка погладив її коліно, та трохи вище.

- План простий. Фраги діляться. З Розпорядником Арени я вже розмовляла. Якщо ти заявишся, як мій поборник і наб'єш за десять перемог підряд більше двадцяти фрагів, мене пропустять разом з тобою й перемогу на турнірі теж зарахують. Так багато хто робить. Деякі хитрі навіть продають фраги.

- Ти так певна, що я впораюсь?

- Ти досить гарний. Я бачила, як ти ледве з першим рівнем бій не витягнув, - я разжмурив очі й побачив її небового кольору вічка дуже-дуже близько. Каюсь, її погляду я не витримав, не зміг стриматися. Мій погляд сам униз зісковзнув, там був присутній якийсь магнетизм. - А я їх там уже всіх як облуплених знаю. А вони - мене. Я розраховую на ефект несподіванки. Мало хто від нуба буде чекати підступного чогось.

- А мені це навіщо? – ні, а що, серйозно, я млів на сонечку, погладжуючи красунечку по стегенцю, навіщо мені квапитись трощити черепи?

Вона двома пальцями взяла мене за зап'ястя. Я напружився.

- Хэй! Ти мені бажання винен! - вона зіскочила з каменю, набравши дистанцію. - Пішли!

Я за нею пішов, звичайно. За нею приємно просто йти позаду, гіпнотизує.