Гуров лежав вдома у себе на тапчані. Хоч ще й пів дня не пройшло, хлопець був виснажений, але здебільшого морально. Та разом з тим, він полегшено розумів, що йому все ж таки повірили. Сорін зник, тепер шукають його. Але куди ж дівся дух Бофодоса?
Хто він взагалі такий, цей Сем Бофодос?
Хлопець піднявся з ліжка і підійшов до книжкової полиці. Поглядом перебравши корінці книг, Гуров дістав одну: «Великі маги в історії й сучасності». Листаючи книгу, Денис натрапив на те, що шукав.
—Сем Бофодос!
«Сем Бофодос,— читав хлопець,— справжнє ім’я — Семен Бофанов. Народився 17 квітня 1955 року. Закінчив Академію магії у 1975 році з відзнакою. Семен Бофанов відзначається великими та потужними здібностями до магії. Характеризувався позитивно до 1976 року. У серпні того року Семен Бофанов переходить на бік темної сторони, переселяється на територію шостого району, називає себе Семом Бофодосом і починає боротьбу проти сил світла за розширення району. 1980 рік відзначається великою поразкою світлої сторони і захопленням Бофановим половини території. Зараз Сем Бофодос несе лише зло й руйнування у світ магії. До цього року захоплена територія залишається за темними силами.»
Денис поглянув на дату випуску книги: 1983 рік.
—Старезна. Дуже старезна.
Далі, нижче друкованого тексту було дописано від руки звичайною ручкою.
«1985 рік. Світла сторона починає масштабну операцію проти темних сил і Сема Бофодоса. У зв’язку з відсутністю можливості ув’язнення Сема Бофодоса у в’язниці корекції поведінки, розроблені спеціальні закляття для ув’язнення його духу у лісі під каменем.
Боротьба проти темного духу обійшлася світлим у великі жертви, але Сема Бофодоса вдалося поховати. У 1986 році.
Закляття для вивільнення духу: «Демос-Фобос, Сем Бофодос. Каво, франго. Фандо інімікус. Аква карріт іт дебере куррере ют куррере солебат. Праекіпіо его, херес Гурові. Сік воло, сік юбео, сік про ратіоне волюнтас.» Закляття діє лише з вуст спадкоємців Серафими Гурової.»
—Це ж те саме закляття, що я тоді промовив у лісі. Отже, Сем Бофодос — це темний маг. І я його звільнив. І що тепер буде?
«У випадку, якщо Сем Бофодос якимсь чином буде звільнений,— читав далі Гуров,— існує закляття для повернення його духу на місце полонення. Але для цього буде потрібне поєднання чотирьох стихій, володарем однієї з яких має бути спадкоємцем Гурових.»
Хлопець гучно захлопнув книгу, впав на тапчан і відкинув книгу вбік.
—А-а-а,— завив він.— І нащо мені потрібна ця магія?!
І наче у відповідь пролунав дзвінок на мобільний. Денис узяв телефон і поглянув на номер: дзвонила Світланка.
—Алло,— відповів Гуров.
—Привіт,— промовила дівчинка.— Тут таке діло. Потрібно, щоб ти перейшов до магічного виміру…
—В тебе стривожений голос. Щось сталося?
—Так. Але це сталося у тебе.
—Що ще? Чого я не знаю?
—Та все ти знаєш… Це пов’язано з Бофодосом. Деякі люди хочуть із тобою поговорити.
—Прекрасно,— без захвату промовив Гуров.— Добре, йду. Начудив — треба віддуватися.
—Ми чекаємо тебе біля калитки.
За кілька хвилин Денис стояв на вулиці біля свого двору. Там вже зібралося з півтора десятка людей. Світлана і Ярик стояли біля Гурова. Денис був вкрай розгублений. Скільки ще проблем звалиться на його голову?
До Дениса підійшов чоловік, високий та з пишною бородою.
—Денисе, ми всі зібралися тут із важливого питання. Його вирішення визначить твою долю перебування у магічному світі.
—Це завтра суд вирішить.
—Можливо, але суд приймає до уваги й побажання народу. Ти випустив у світ страшний дух із яким наші предки боролися десять років, і нарешті його вдалося ув’язнити, і це змогла зробити лише Серафима. Тепер її немає, і що тепер? Ми приречені ще з десяток років терпіти лиходійство Бофодоса? Адже зараз немає такого могутнього мага, який би спромігся того ув’язнити. Ти його випустив, і твоєю карою має бути вигнання з цього світу. До того ж є невтішне передбачення щодо твоєї долі. Але ти є єдиним спадкоємцем Серафими, і ти — єдина можливість ув’язнити Бофодоса.
—Якби я знав, як.
—Ми знайдемо. Ми знайдемо, як ув’язнити диявола.
—А що від мене потрібно?
—Від тебе зараз потрібно лише слово, слово чесної людини, що ти не станеш на бік зла. Скажи це слово, і ми тобі повіримо.
—Добре,— Денис казав гучніше.— Я обіцяю, але я обіцяю не вам, не вам і не своїм друзям. Я обіцяю собі, що не стану на бік зла. І це не пуста обіцянка. Я завжди стояв на боці добра і справедливості у реальному світі, і нічого не змінилося, коли я дізнався про світ магічний.
—Покажи медальйон!— почулося з народу.
—Так! Покажи медальйон!
—Медальйон!
Гуров дістав з-за пазухи магічну відзнаку. Медальйон залишався без змін: чистий білий із чорним. Повний нейтралітет. Людом пішов здивований гул.
#2590 в Молодіжна проза
#1042 в Підліткова проза
#5440 в Фентезі
#1373 в Міське фентезі
Відредаговано: 12.07.2020