Розділ 6. Інший світ

Наступного ранку Денис Гуров прокинувся в себе на тапчані, й не відразу зрозумів, як тут опинився. Він спробував підвестись, але м’язи відповіли різким болем по всьому тілу. Денис застогнав:

—Здається, я трохи перестарався. Сподіваюсь, до завтра це пройде.

Хлопець насилу підвівся й одягнувся. Денис глянув на книжну полку й відразу згадав про бабусині листи, тому вирішив не відкладаючи їх дочитати, вірніше, прочитати другий лист. Гуров дістав з полиці латину й вийняв з неї конверт. Ось, другий лист.

«Любий Денису, тобі вже тринадцять і ти навіть не уявляєш, які перед тобою відкрилися можливості. Згодом ти все зрозумієш, усього навчишся. Сподіваюсь, ти полюбиш цей новий світ. Я у твоєму віці не відразу прийняла свої здібності, але мені було легше, бо мої батьки були магами, а твої, нажаль, валгаси. Я дуже переживала, коли дізналася, що мій син, тобто твій батько, не маг. Коли народився ти, пророчиця сказала мені, що ти повинен бути магом. Я в це вірю. Я впевнена в цьому. Так, мій любий, ти — маг. Справжній маг.»

Денис, не дочитавши, запхнув листи назад до книги.

—Маячня якась,— буркнув він і вийшов до гостьової, тримаючи книгу в руках.

Тихо. Здається, батьків у хаті немає.

Денис пішов до кухні. На столі стояла тарілка супу, а поруч записка. Хлопець прочитав: «Не хотіли тебе турбувати. Ми в місті. Скоро будемо. Батьки.»

—Мабуть, скуповуються,— сам до себе сказав Гуров.— Ура! День народження вже завтра.

Денис швидко проковтнув суп, захопив бабусину книгу й вийшов на двір. На вулиці стояла приємно тепла і ясна погода. Листи від бабусі не давали Гурову спокою, і Денис, сівши прямо на сходи, знову дістав дивний аркуш.

«Оскільки, тебе нікому просвітити,— читав він далі,— я спробую тобі пояснити все в цьому листі. Ваш переїзд у Сватове був неминучим. Світ магії здатен зробити все, аби маг повернувся до своїх джерел. Тепер і ти повернувся до свого джерела.

Так, магія існує. Але добре схована від валгасів, тобто від «звичайних». У кожного мага є свій дар і свої здібності, які можна посилити магічною паличкою. Це ніби посилювач, як на антені, у звичайному світі, тому з нею потрібно поводитись з обережністю. На горищі ти знайдеш скриню й велике дзеркало.»

—Ага, вже знайшов.

«У скрині знайдеш цю паличку. Вона твоя. Та перш ніж нею користуватись, ти повинен навчитися магії. Навчання почнеться з першого вересня, разом зі звичайним «валгавським» навчанням. Та не буду заходити вперед. Перш за все, до тебе мав з’явитися посланець. (Сподіваюсь, він ніде не заблукав.) Він мав передати тобі медальйон і запрошення до школи магії. Цей медальйон повинен завжди висіти в тебе на шиї: це перший закон магії. Медальйон складається з двох половинок, чорної та білої, розділених червоною блискавкою. Коли маг стає на бік добра, то чорна частина медальйону стає сірою, а якщо маг стає на бік зла, то тоді біла частина стає сірою. Це така собі відзнака, але всі маги ховають медальйон за одежею. Це, радше, для магічного суду. Не хвилюйся, якщо щось незрозуміло. Згодом ти у всьому розберешся.»

—Медальйон. І де ж він? Де цей посланець? Якщо вірити листу, мені вже виповнилося 13. Але ж день народження в мене завтра. Нічого не розумію.

Денис читав далі.

«Тепер про дзеркало. Це дзеркало порталу. З нього можна попасти в будь-яке телепортаційне магічне місце. Тобто, коли ти знаходишся у вимірі валгасів, ти через нього можеш попасти у вимір магів. До речі, магія не діє у вимірі валгасів. Кожне дзеркало порталу має номер, яке можна набрати цифрами, що розташовані з правого боку дзеркала. Номер дзеркала на нашому горищі: 0126543210. Усі номери заносяться в пам'ять спеціального пристрою, який ти теж знайдеш у скрині. Це ніби карта в електронному вигляді. (Не дивуйся. До магічного виміру теж дійшов технічний прогрес.) Одна хитрість. На дзеркалі біля цифр є дві літери: М і В. Вони означають вимір, у якому ти хочеш опинитись. М — магічний, В — звичайний, валгавський. Отже, якщо ти на нашому дзеркалі введеш 0126543210М і пройдеш крізь нього, опинишся у себе ж на горищі, але у магічному вимірі. У ньому ти побачиш лише тих, хто зайшов до цього виміру. До речі, дехто надає перевагу проживанню саме в магічному вимірі. Не забувай дивитись на пристрій-карту, «non-compone» підкаже тобі, що ти в людському вимірі.

Поки що все. Усе інше тобі розкажуть у магічній школі. Номер порталу школи - 0126544807. Не забудь про літеру М.

Бувай. Може, ще побачимось у магічному вимірі. Сподіваюся, ти не боїшся привидів.»

Денис сидів приголомшливий. Усе було дуже схоже на маячню старенької бабці. Маги, валгаси, дзеркала порталу, магічна паличка. Або маячня, або сон. Єдиний спосіб це перевірити — піти на горище. Гуров схопився на ноги й побіг до хати.

* * *

У кабінеті за т-образним столом сиділи на перший погляд звичайні люди: три чоловіки віком від 35 до 52 років і дві молоді жінки. Та це на перший погляд. Насправді, звичайні люди не змогли б їх побачити, бо ці чоловіки та жінки були в іншому вимірі, у магічному, хоча всі були одягнуті так, як одягаються у сучасному світі. Найстарший чоловік сидів на чільному місці, на столі стояли телефон, комп’ютер, органайзер, лежали папери.  За його спиною було велике вікно, попереду довгий стіл зі стільцями, на яких і сиділи відвідувачі, а справа довжелезна шафа з папками. Загалом, майже звичайний сучасний офіс.