- 20 -

— Це все не правильно! — наполягає Редрейн, коли бачить люте обличчя брата, майже точнісіньку копію самого себе. — Благаю, Ейн, зупинися!

Його слова губляться в пориві вітру та мряки, яка шелестить зеленим листям на деревах, тихо барабанить, приземляючись на круті скелі. Погода сьогодні була жахливою, і осінь повільно поступалася зимі, яка вже вкривала великими заметами верхівки гір.

— Не смій мені щось наказувати, — Енй відходить назад, складаючи долоні перед грудьми вертикально, — це все через тебе!

— Давай поговоримо, Ейн! — Редрейн буквально благає брата, хоч й розуміє, що зараз відбудеться. — Я не хочу це продовжувати, зупинися!

— Тебе не було поруч, тоді, коли ти був необхідний батькам, мені! Тебе не було поруч, коли вмирав батько, матір! Я тебе ненавиджу! Magma flux! — викрикує Ейн заклинання розкриваючи долоні й направляючи на брата.

З рук Ейна виривається коло, в якому спочатку утворюється вихор, а потім з нього виривається потік магми. Від інтенсивності заклинання, він ледь утримує рівновагу, а тим часом все що під ногами починає сунутися. Холодні пориви вітру стають сильнішими, а мряка перетворюється в зливу. Від високої температури магми, та холодних потоків з неба, дощ починає перетворюватися в маленькі льодяні бурульки.

— Припини, Ейн!

Редрейну не потрібно чаклувати, достатньо пере направити потік в сторону, щоб його не зачіпало, та брат його не слухає, лиш виплескує нову порцію енергії збільшуючи потік магми.

Земля нагрівається, від мряки стає ковзкою.

— Я сказав, припини!

Редрейн змахує долонею вертикально, розбиваючи заклинання, навіть не використавши стихійної магії. Ейн здивований техніці й необачно відступає крок на зад. Крок став для нього фатальним. Він зісковзує зі схилу, різко провалюючись до низу. Ейн не відразу розуміє, куди його тіло летить й не відразу вловлює схвильовані крики рідного брата.  

Різке приземлення та власний хрускіт кісток спиняє вихор його люті, болю від втрати рідних. Нав’язливі думки звільняють голову, а пітьма поглинає його тіло.

***

Несвальд нервово зміряє кімнату кроками, протираючи спітніле чоло. Половина його людей які пішли разом з ним на завдання, були мертвими. І він не знав, що більше його непокоїло – старший лейтенант який накивав п’ятами із магічним лезом в тілі, мертві побратими, чи гнів червоної маски, який він накличе на себе своєю черговою необачністю.

Ні Лрес, ні його люди, не були вбивцями, але вони все життя займалися грабунками. Дріб’язковими грабунками, щоб зайве не привертати до себе увагу. Поява червоної маски змінило їхні життя, він подарував надію на ліпше життя, більше без грабунку та жорстокості.

— Де він?

Голос червоної маски застукав Несвальда зненацька. Він вкрився холодним потом, коли поглянув на чоловіка, що увійшов до кімнати.

— Х-хто?

— Кинджал, який я тобі дав.

— Його в мене немає, — очі чоловіка опустилися на підлогу. — Старший лейтенант не простий військовий, половина моїх людей…

— Повтори, де мій кинджал?

Несвальд сполотнів, напруження в кімнаті збільшилося.

— В старшого лейтенанта, — тяжко видихнув, промовив Лрес. — Я його поранив. Глибоко. Він мав вмерти…

— Це ти мав вмерти, — тихо вимовляє червона маска, торкаючись рукою його обличчя.

— Ні-ні-ні, прошу!

Несвальд падає на коліна перед червоною маскою, його рука міцно тримає його обличчя.

— Я все виправ…

Лрес не встиг договорити. З його очей, носа, рота – потекла магма, виїдаючи все.

— Якщо хочеш жити, — чоловік відпускає мертве тіло Лреса, яке з гуркотом приземляється на підлогу. Після, червона маска обертається до дверей де від переляку застиг Кетор, неспромозі навіть ворухнутися.  — Тікай. Забирайте рештки своїх загарбників і тікайте так далеко, щоб я вас не міг віднайти.

Кетор киває п’ятами щодуху, навіть не оглядаючись, а червона маска покидає будівлю у вогні.

— Як би глибоко він його не поранив, старший лейтенант Норкман неодмінно отямиться. Редрейн вже має зачіпку… та все ж для нього я мертвий. Кинджал нічого не вирішує.

Ейн поправляє маску на обличчі, звертає за ріг й знімає її, натомість натягує темно-зелений каптур. Він прямує до головної площі, де стоїть костел який має п’ятикутний другий поверх.

Пройшовши в глиб костелу, Ейн холодно промовляє:

— Я дома.

Примітки:

 Magma flux — з латинської — течія із магми.