- 14 -

— Вибач, я перетнув межу, — Редгрейн відступив руку Вестри, й відразу підвівся, щоб збільшити між ними відстань. — Не думай, я не завжди такий, — за весь час їхнього спілкування, Соло вперше стала свідком розгубленості граційного чоловіка, який випромінював впевненість. — Просто з тобою складно знаходитись поруч. Серце гучно калатає, — ніякова посмішка ковзнула на його губах. — Гаразд, залишу тебе тут. Вихід он в тій стороні, — він вказав на зовсім протилежний кут кімнати, й не дочекавшись відповіді Вестри, він пішов.

Кілька хвилин Соло сиділа не рухаючись, аж доки легке тремтіння в ногах їй не нагадало про незручну позу. Виструнчившись, вона торкнулася долонею грудної клітки, де  серце також калатало надто швидко. Редрейн їй був привабливим, але ця привабливість могла бути оманливою. Це її непокоїло.

Весь час, який вона провела на місіях, їй хотілося позбутися нав’язливих думок про Норкмана, які її переслідували кожного разу, коли вона поверталася до легіону. Тепер, коли їй вперше хтось сподобався, Вестра хвилювалась, що ця симпатія не справжня, що її мозок шукає того, ким би замінити Лойда, від якого серце страждає.

— Не потрібно було йти з ним на місію. Це була помилка.

Соло знову присіла над розбитим склом, розглядаючи уламки, щоб впевнитись у своїй правоті, аж доки не побачила крихітну краплю застиглої магми.

— Як це розуміти?! — вона підняла крихітний шматок застиглої магми, яка мала не рівні краї. — Ред тут був?

Знайдена зачіпка оселила в ній розчарування, яке вона не могла спростувати.

***

Таверна «Йосеф» майже вся була заповнена відвідувачами, гомін нагадував осиний вулик. Заклад відрізнялася не лише будовою зовнішньо, але й всередині – рівні квадратні столики виставлені мов фігури на шахівниці, навіть кольори були відповідні. Та й весь інтер’єр закладу був пов'язаний із розповсюджено грою «шахи». Стільці біля барної стійки були у вигляді фігур «тури», розставлені гасові лампи мали форму «ферзя», стіни розмальовані фігурами –  «короля», «королеви», «слона».

— Дивний заклад.

— Нічого дивного, — відповіла Кіріс, — покійна жінка хазяїна таверни, обожнювала гру «шахи», то ж заклад був створений на її честь. А названий на честь їхнього єдиного сина – Йосефа.

— Як все закручено.

— І що ти будеш робити? — поцікавилась Кайлос.

— А що ще роблять в тавернах?! Їдять, випивають.

Норкман пішов вперед, не чекаючи на свою попутницю.

***

— Думаю, сьогодні хороший день, щоб позбутися бур'яну із садка, — Несвадь знову провів рукою по своїй бороді, мов пригладжуючи її.

Купка з десяти розбійників весело зареготали, стукаючи короткими саморобними списами із дерева.

— Несвальде, ти певен, що нам потрібна смерть старшого лейтенанта? Він же військовий із королівського легіону, — Кетор витер спітніле чоло хусткою, дивлячись на очільника. — Ми грабуємо, а не вбиваємо.

— Ти маєш рацію – ми грабіжники, а не вбивці. Та зрештою наше життя жалюгідне. Стільки не грабуй, а все одно лишаємося в канаві з помиями. Час звідти вибратися, принаймні нашим дітям. І якщо для цього потрібно вбити одного нікчемного лейтенантика, то я на це готовий без жодних сумнівів.

Несвальд дістав з кишені кинджал загорнутий в зелену торбину, згадавши розмову з червоною маскою, яка відбулася на одинці.

***

— Вам знадобиться ось це, щоб завершити задумане, — рівним тоном сказав чоловік в червоній масці, протягуючи кинджал Лресу прямо в руки. — Не дозволяйте нікому руйнувати ваших планів. Старший лейтенант обов’язково втрутиться і рано чи пізно про все здогадається. І як гадаєте, якщо такого рангу військовий дізнається, чи корона залишить ваші сім’ї в спокої?! Ні! Їх також будуть переслідувати й цькувати. Тож зробіть свою справу. Несвальде, вам як нікому іншому відомо, скільки нещасних випадків стається в ущелині Лахпах.

— Так, — Лрес прийняв зброю, лезо якої ледь було п'ятнадцять сантиметрів. — Що це за камінь в рукаві? — він сконцентрував увагу на ромбуватий камінець. — Рубін?!  

— Достатньо малої пошкрябати, щоб магія на певний час зникла.

— Як зникла? — не вгамовував свою зацікавленість Лрес.

— Несвальде, не мені тобі розповідати про магічні властивості рубінів. Цей кинджал здатний отруювати магію. Нитки, по яких струменить в наших тілах магія, від цього леза, починає плутатися. Пораньте старшого лейтенанта і він не зможе користуватися магією. Чим глибше поранення, тим довший ефект відсутності магії. Без магії – він легка здобич.