- 9 -

Клубок полум’я влучив прямо в плече Норкмана змусивши його скривитися від болю та похитнутися від отриманого удару.  Вогонь тканину на плечі, яка прогоріла, лишаючи чорну залу на шкірі. Вестра здивовано дивилась на старшого лейтенанта одночасно ним захоплюючись і ненавидячи, за те, що він опікав її так, мов вона не могла за себе сама постояти.

— Я… — Соло не встигла ні звернутися до Лойда, ні піднятися із землі.

— Якщо я тобі сказав не рухатися, значить ти повинна не рухатися!

В його голосі навіть натяку не було на турботу, лише злість та обурення. Він доторкнувся до прогорілої тканини й смикнув її, відриваючи рукав повністю.

— Весі, ми не підлітки! — Лойд її сварив, одночасно клацаючи рукою, створюючи нові вогняні стріли які ліквідовували направлені на них атаки. —  Я не буду з тобою няньчитися. Ми на завдані, а отже мої слова – наказ! — його слова міцно стиснули горло Вестри, осівши грудкою. — Не можеш виконати наказ старшого лейтенанта, повертайся назад до легіону. Зрозуміло?!

— Зрозуміло, — проковтнувши свою гордість, видавила з себе Соло, не наважившись ворухнутися.

Коні, які все ще лишалися неподалік, стукали невдоволено копитами, та гучно іржали. Шелестіння посилилося як і шепотіння та регіт невідомих. Зігнувши всі пальці в міцний кулак, окрім вказівного та середнього, Лойд підніс ліву руку до губ так, що середній палець торкався нижньої губи. Глибоко вдихнувши, на видиху він промовив заклинання:

— Halitus flammae*!

Валун полум’я вирвався з його вуст, різко змахнувши рукою, він змінив напрям вогню й перетворив його на ледь прозорий гарячий потік. Круто розвернувшись, Норкман створив навколо себе та Вестри бар’єр із розрідженого вогню.

— Так ми в безпеці, — пояснив він їй, й протягнув руку, щоб допомогти піднятись.

Вестра проігнорувала руку допомоги вставши самостійно.

— Хто це, чи що це таке?

— В цій місцевості часто зустрічають розбійників і…

Лойд не договорив, лиш похитнувся й відійшов на кілька кроків, сп’янілою ходьбою. В очах йому різко помутнішало, а земля почала тікати із під ніг.

— Що сталося?

Коли на жакеті з’явилася червона пляма, очі Вестри різко розширилися. Пляма крові  на його тілі збільшувалася, а очі Лойда повільно закочувалися.

— Лой! Лойд! Старший лейтенант Норкман!

Соло ледь встигла схопити його за руку, щоб не дати йому впасти. Бар'єр зник, а разом з ним і відчуття безпеки.

— І хто це завітав у наші краї? — гучно регочи із кущів нарешті показалися розбійники.

Масивні шкіряні накидки приховували статуру чоловіків, на плечах яких були причеплені закручені до гори, роги буйвола. Обличчя були приховані за масками, і тільки очі світилися. Кілька чоловіків відразу схопили коней, тягнучи їх за повіддя, інші ж замкнули кільце навколо Вестри та Лойда.

— Облиш мене… — ледь прошепотів Лойд. — Ти повинна…

— Змовкни! — зло зашипіла Соло, притримуючи вже непритомне тіло старшого лейтенанта Норкмана.

— Отрута скорпіона і трішки зілля – неймовірна суміш. Не пощастило твоєму напарникові, — чоловік знову зареготав, схрещуючи руки на грудях, та розкриваючи шкіряну накидку. — Чоловік нам не потрібний, а от дівку можна буде продати! Хапайте її! — віддав наказ головний, тицьнувши пальцем у Вестру.

— Покидьки!

Вестра ледь провела правою долонею по лівій руці, якою вона все ще притримувала тіло Норкмана, після чого промовила заклинання:

— Colossus draco*!

Колоски вогню почали сплітатися, утворюючи дракона який почав ширяти в повітрі колами, відганяючи противників. Та заклинання було не досить могутнім, щоб це зупинило противників, які згуртувалися й випустили суцільний валун вогню. Заклинання Вестри зникло, а розбійники, весело гигочи, почали наступати!

— Magma pluvial*, — прозвучало заклинання із темряви.

Над розбійниками почали з’являтися вогняні кільця з якого починали падати каплі магми, змушуючи розбійників тікати в різні сторони.

Вестра здивовано й одночасно напружено вглядалася в чоловічий силует, який все наближався. Заклинання зникло лиш тоді, коли зграя розбійників зникла.

— Пані, з вами все гаразд? — запитав незнайомець, стурбовано розглядаючи Вестру з ніг до голови.

Примітки:

Magma pluvial — в перекладі з лат. мови – дощ із магми.

Halitus flammae — в перекладі з лат. мови – подих полум’я.

Colossus draco — в перекладі з лат. мови – дракон із колосків.