Сонце заходило на спеку, повітря ставало сухим, давлючим. Далекий небокрай яскраво багрянився, і зовсім не був схожим на світанок.
Рован сидів у своєму кріслу уважно дивлячись на свого старшого лейтенанта та солдата, яка прагнула отримати підвищення. Можливо за інших обставин, за іншого капітана, все склалося б інакше. Капітан Вогняного Аспіда – Рован Енвуд, отримав лист від самого імператора посеред ночі. Про важливість отриманого листа годі було й думати, але прочитавши зміст, Рован не зміг зімкнути очей до ранку.
Завдання важливої секретності, яке вимагало негайного втручання солдатів із бойовою підготовкою та навиками непомітності. Капітан Енвуд зважував всіх своїх бійців, і зрештою дійшов висновку, що в легіоні не так багато й лишилося вільних солдатів для виконання місії від імператора.
— Ви обоє хотіли місію, — Енвуд відвів погляд в сторону, склавши руки на столі, все ще тримаючи лист в руках. — Я залюбки б дав вам різні місії, в різних напрямках королівства, але наразі вам краще відкласти свої особисті негаразди. Старший лейтенант Норкман, солдат Соло, чи чули ви щось про дзеркало Нідгьоґґ?
Вестра ледь чула слова капітана Енвуда через власне серцебиття, яке луною віддавало у вухах. Вона не бачила Лойда тривалий час, й гадала що почуття охололи. Все виявилося навпаки, Соло мов вперше бачила Норкмана, і як вперше, почуття загорілися вогнем.
«Він змінився… як йому личить новий образ!»
— Солдат Соло? — Рован клацнув пальцями, й Вестра від неочікуваності кілька разів кліпнула очима приходячи до тями. — Ви тут?
— Вибачте капітане. Втрачені скарби чарівника Грейдмара, — відповіла Вестра, більше не дивлячись косим поглядом на свого колегу. — Магічний артефакт із дитячої казки.
— Все вірно, — закивав головою Рован. — Тільки от це не дитячі казки. Дзеркало Нідгьоґґ існує насправді. Як і меч Гротті, щит Свалінн та перстень Драупнір.
— Далі ти мусиш сказати, що це цінні артефакти десь зберігалися в скарбниці, і з ними щось сталося. Так?
Норкман тримав руки схрещеними на грудях, демонструючи свої накачані руки на широку груднину. Він був незвично спокійним. Беземоційний військовий, який знав свою справу. Вестрі ж доводилося вдавати із себе професіонала.
— Старший лейтенант Норкман зараз не до жартів, — холодно промовив капітан Енвуд, на якому не було лиця. Кола під очима від недосипання, впалі щоки й обтягнуті вилиці. Одна ніч яка перетворила капітана на жалюгідну його примару. Цього було достатньо, щоб Лойд зрозумів, що справа справді важлива. — Чотири артефакти, які поділені між чотирма королівствами і один із них був викрадений. Артефакти, якими не можна володіти ні одній людині, ні одному королю. Викрадений артефакт може призвести до краху укладеного альянсу… Хаосу. Не мені розповідати про наслідки того, якщо одне королівство переважатиме в силі над іншими.
— Капітане Енвуд, якою силою володіють артефакти? — Вестра була зосереджена виключно на капітанові, ігноруючи присутність Норкмана повністю.
Рован підвівся зі свого місця, підійшов до невеличкого каміна, який був єдиною окрасою його кабінету. Полум’я яке яскраво палахкотіло, згасло. Енвуд засунув руку, розгрібаючи золу та ще не догорілі сухі дрова. Вийнявши звідтіля прямокутний чорний ящик, який був повністю із дерева, він обтрусив його від попелу, відкрив й дістав книгу.
— Воно зачароване, — пояснив Енвуд, відклавши в сторону ящик, який зберігав книгу.
Темно-зелена обкладинка була знатно пошкрябана, а пожовклі сторінки вицвівши від плину часу. Книга не була надто громіздкою, її товщина ледь досягала трьох сантиметрів, але коли капітан розкрив її, Вестра й Лойд охнули від здивування.
— Книга Грейдмара. Він її писав здається від руки. І почерк у нього був не надто розбірливий. Як і артефактів, книг існує чотири й вони розкидані по королівствах.
— Тобто дитяча казка реальна, а персонаж з книги справжній чаклун? — уточнила Вестра
— Так. Єдиний чаклун серед магів, який володів виключно не стихійною магією, і який створив ці артефакти. А ще купу медичних книг.
— Тож нам потрібно повернути дзеркало Нідгьоґґ, і зробити це так, щоб ніхто про це не дізнався?
— Так, і перш ніж його шукати, ознайомтеся з його силою. Не радив би я вам заглядати в нього.
Примітки:
Нідгьоґґ (давньоскан. Níðhǫggr) — в скандинавській міфології один із великих зміїв-драконів, що лежить у колодязі Гверґельмір і гризе коріння Іґґдрасіля. Також він поїдає перелюбників, клятвопорушників і підлих вбивць.
Грейдмар — в скандинавській міфології чарівник, можливо карлик або велетень.
Гротті (давньоісл.-Hrotta) — в скандинавській міфології - меч Сіґурда, знайдений ним разом з іншими скарбами в лігві вбитого ним дракона Фафніра.
Свалінн — в скандинавській міфології, щит, що захищає від сонячних променів та стоїть перед сонцем.
Драупнір — в германо-скандинавській міфології чарівний золотий перстень. Згідно з легендами цей перстень кожної дев'ятої ночі приносить своєму володареві ще вісім таких самих (йшлось про золоті, але не чарівні). Підперезавшись поясом з цих перснів, людина стає невразливою.
#880 в Фентезі
#142 в Бойове фентезі
#3080 в Любовні романи
#739 в Любовне фентезі
Відредаговано: 09.01.2024