Машина часу у твоїй голові.

Згадай свій сьогоднішній ранок. Ти пив(ла) каву. Але чи відчував(ла) ти насправді її аромат, тепло чашки в руках, гіркуватий смак? Чи в цей час ти вже був(ла) на роботі, в думках прокручуючи майбутню розмову з начальником?

Ти їхав(ла) в транспорті. Але чи бачив(ла) ти людей навколо, дерева за вікном? Чи ти знову і знову програвав(ла) в голові вчорашню сварку, підбираючи влучніші слова, які варто було сказати?

Ти обіймаєш кохану людину. Але чи ти тут, з нею? Чи ти в цей момент складаєш у голові список покупок на вечір?

Це головний парадокс нашого існування: життя відбувається виключно ЗАРАЗ, але ми майже завжди відсутні.

Наш розум — це досконала машина часу. Вона має два режими:

1. "Минуле". Це архів спогадів, жалю, образ, ностальгії та почуття провини. Коли розум затягує нас туди, ми страждаємо від того, чого вже не існує.

2. "Майбутнє". Це фабрика проєкцій, тривог, очікувань, надій і страхів. Коли розум тікає туди, ми переживаємо через те, що ще не сталося і, можливо, ніколи не станеться.

І ось ми, власники цієї диво-машини, постійно подорожуємо між двома уявними світами, повністю ігноруючи єдину реальність, яка в нас є — крихітний, але безкінечний проміжок під назвою Теперішній Момент.

"Але ж треба планувати майбутнє і вчитися на помилках минулого!" — скажеш ти. І це правда.

Різниця ось у чому. Ти можеш використовувати час як інструмент, залишаючись при цьому свідомо в теперішньому моменті. Наприклад, ти сідаєш і кажеш: "Зараз я 30 хвилин планую свій проєкт". Ти робиш це тут і зараз, усвідомлено. Це сильно відрізняється від стану, коли ти несвідомо, компульсивно "губишся" в тривожних думках про майбутнє, миючи посуд. У першому випадку ти — господар машини часу. У другому — її раб.

Уся твоя сила, вся радість, увесь спокій і все життя — тут. У минулому є лише привиди. У майбутньому — лише ілюзії.

Як повернутися додому, в "зараз"? Треба кинути якір.

ПРАКТИКА: "ТРИ ЯКОРІ В РЕАЛЬНІСТЬ"

Ця практика займає 30 секунд. Її можна робити будь-де і будь-коли, щойно ти помітив(ла), що твоя "машина часу" знову тебе викрала. Якір — це те, що миттєво повертає твою увагу з уявного світу думок у реальний світ відчуттів.

Якір 1: Дихання. Зупинись. Зроби один повільний, глибокий вдих. Відчуй, як повітря входить у ніздрі, наповнює легені. Відчуй, як живіт підіймається. Потім так само повільно видихни. Всього один усвідомлений вдих-видих. Ти вже тут.

Якір 2: Тіло. Перенеси увагу на фізичні відчуття. Відчуй вагу свого тіла на стільці. Відчуй, як твої стопи торкаються підлоги. Стисни і розтисни кулаки, відчуй це. Відчуй одяг на своїй шкірі. Тіло ніколи не бреше, воно завжди в теперішньому моменті.

Якір 3: Органи чуття (Техніка 5-4-3-2-1 для екстрених випадків). Коли тебе особливо сильно захопила тривога, подивись навколо і подумки назви:

• 5 речей, які ти бачиш (стіл, лампа, тріщина на стіні, власна рука, чашка).

• 4 речі, які ти чуєш (гул холодильника, цокання годинника, спів пташки, шум машин).

• 3 речі, які ти відчуваєш на дотик (тканина джинсів, гладкість столу, тепло власної шкіри).

• 2 речі, які ти відчуваєш на запах (запах кави, парфумів, повітря).

• 1 річ, яку ти можеш спробувати на смак (зроби ковток води, відчуй смак у роті).

Ця вправа примусово висмикує розум з пастки і повертає його в реальність.

Не намагайся зупинити машину часу. Просто навчися з неї виходити. Роби це десятки разів на день. Кожен раз, коли ти повертаєшся в "зараз", ти повертаєшся до життя.