6.
Зранку я відразу пішов до свого хворого. Зайшовши в кімнату, я побачив всі речі на вчорашньому місці - відкриті вікна, чисте ліжко і дзеркало, в котре дивився мій хворий. Проте він дивився не з ліжка, мій пацієнт стояв перед дзеркалом і дивився широко розплющеними очима. Це було чудо. Я не стримався і сказав: «Це якесь чудо? Що трапилось, як Ви встали?», і у відповідь почув: «Я не знаю лікарю, я такий вдячний Вам за все. Зранку просто побачив себе, побачив, що ще зможу встати, я просто повірив в те, що буду жити».
Ми з братом вже були доволі дорослі, щоб вірити в казочки й Женя запитав:
- Тату, ну хіба так буває? Ну як це – він просто так себе побачив в якомусь дзеркалі і одужав?
- Не знаю чи Ви зможете уявити, наскільки було важко в це повірити мені, практикуючому лікарю. Я, носій наукових знань, я звик довіряти лише перевіреним фактам, тому я і в Бога вірю лише на свята і це більше для підтримання наших традицій і передачі нащадкам. Але я це бачив і разом з моїм пацієнтом ми зробили певні висновки, котрі я Вам розповім і може це дзеркало допоможе Вам в здійсненні Ваших справжніх мрій.
Моє серце тоді калатало так гучно, що я відчував як рухається в такт з серцебиттям мій одяг. Ми з братом переглянулись між собою, напевно в кожного з нас піднявся цілий пласт бажань, і далі уважно слухали.
- Можливо ви колись чули про ефект плацебо в медицині і зокрема в психології, де давно ведуть розмову про це, література переповнена різними дослідженнями на цю тему і реальними, винятковими одужаннями від самого ефекту. Простими словами, цей метод передбачає лікування не справжніми ліками, а максимально подібними до справжніх за формою, кольором, смаком. Сам ефект створює навіть оточення хворого – це може бути знаменитий лікар, це може бути дорога лікарня, можуть бути близькі люди, котрі скажуть, що ці ліки обов’язково допоможуть. Тобто приймаючи пігулки чи уколи люди одужували не від властивостей ліків, а від впевненості в цих ліках і в своєму одужанні. Розумієте? – запитав нас тато.
- Ну трохи, - відповів я. – Ти хочеш сказати, що дзеркало виконало свій плацебо ефект замість ліків?
- Мені здається, що дзеркало допомогло повірити моєму хворому в своє одужання, в те, що він повинен жити і ця віра підсилила в багато разів ефективність ліків, котрими я лікував його.
- Тату, ми не хворі, - різко перебив його Женя. – Ти вже встиг нам наобіцяти, що ми перенесемось і в минуле, і в майбутнє, і мрії всі здійсняться…
- Дзеркало всього-на-всього показує нам реальність. Хоча всього-на-всього в цьому випадку вживати не доречно, оскільки ми живемо у викривленій реальності. Наскільки ми можемо об’єктивно спостерігати за тим, що трапляється навколо щодня? Наші очі також дзеркала, котрі передають в мозок інформацію і ми вже аналізуємо через призму, через досвід, через порівняння, тобто наш мозок може викривляти інформацію. Навіть стовідсоткові факти, різні люди (а це може бути різність по віку, по статі, по зацікавленості, по віросповіданню і т.д.) можуть трактувати по різному - їх мозок вже сприймає не реальність, а намріяну фантастичну картинку. Виходить, що наші очі можуть бути викривленими дзеркалами. Уявіть собі підводний човен, котрий пливе по перископу, а капітан котрий дивиться на скелі замріяно веде на погибель такий корабель, оскільки перед ним інша картина, котру продукує мозок - це може бути океан, адміральське звання, жіночі перси або батьківський дім! Реальність лише мріями не змінити! Ви розумієте про що я?
- Так тату, здається розуміємо, - ствердно відповів я за нас обох. - Для того, щоб кудись перенестись потрібно спершу розібратись з тим станом речей, котрий є зараз?
- Все точно. Мало хто може перед дзеркалом провести більш ніж дві хвилини сконцентрувавшись на собі, адже в ньому ми бачимо всі свої дефекти, ми бачимо всі свої програші, наші очі не можуть нічого приховати від дзеркала. І навіть коли душа хоче щось приховати - кілька хвилин перед дзеркалом і Ви зможете побачити себе справжніх.
Коли я кажу, що дзеркало може Вас зробити щасливими, я маю на увазі, що розібравшись з тепер, ти маєш набагато більше можливостей перемогти в майбутньому або правильно зрозуміти минуле. Не проживши певну ситуацію до кінця, не допивши останню краплю емоцій в кожному конкретному випадку, ти не можеш в дзеркала просити щось. Якщо ти хочеш стати відмінником в школі просто перед дзеркалом промовити чарівні слова сто раз, про те, що ти відмінник ні до чого не призведе. Спочатку тобі потрібно усвідомити – на якому рівні твої успіхи зараз, наскільки сильно ти хочеш змінити свої результати і тоді дзеркало буде мотиватором, воно буде супроводжувати тебе і чекати, коли в котре ти підійдеш і скажеш: я найкращий учень в школі! Дзеркало мов каталізатор.
Перед дзеркалом ти признаєшся чесно в своєму минулому, перед дзеркалом ти мрієш і тоді дзеркало перенесе тебе в намріяні світи.
- Ми сиділи як миші, татове хвилювання передалось в кожну клітинку мого тіла. Ми були сповнені оптимізму і коли ввечері того дня ми повлягались в ліжко то лежали з відчиненими очима і думали. Я думав, про що просити дзеркало, що я хочу змінити і з чим мені не страшно буде розібратись, - закінчував я свою розповідь Юлі й Артуру.
- Вже наступного дня все змінилось в моєму житті. Виявилось, що я в той час, навіть бажання не міг висловити і я чітко розумів, що починати потрібно з себе, а потім дзеркало. До завершення школи я зміг вивчити три предмети краще за всіх – саме це була моя ціль, я навчився писати вірші і подружився з дівчинкою, котра мені подобалась, але раніше я боявся до неї підійти. Вчителі почали відноситись до мене так, як я цього хотів і так, як я сам до себе відносився. Щодня, я починав день з кількох важливих фраз для мене перед дзеркалом і навіть кілька разів в присутності тата і брата подякував дзеркалу за свої перемоги, за те, що зміг віднайти ту драбину, котра повела мене на саме дно моєї душі, щоб потім звідти вилетіти на барвистому повітряному шарі з величезним запасом палива, котрого мені вистачить на все життя.