За чужим наказом

Ольга кілька секунд дивилася на Данила, не відводячи погляду.

У коридорі знову стало тихо.

— Ольга: Ти мовчиш, бо боїшся його досі?

Данило стиснув щелепи.

— Тато: Я не боюся.

— Ольга: Тоді назви його.

— Тато: Ти не розумієш, про що просиш.

— Ольга: Ні, це ти не розумієш. Я витратила роки на те, щоб знайти правду. Я збирала інформацію про кожну людину, яка хоч якось була пов'язана з моїм братом. Я дізналася про тебе. Дізналася про Мар'яну. Дізналася про сховище. Дізналася про людей, на яких ти працював. І я знаю, що ти не просто прокинувся одного ранку й вирішив убити мого брата.

Данило опустив очі.

— Ольга: Тобі наказали.

— Тато: Так.

Марія різко подивилася на нього.

— Марія: Тобі справді наказали його вбити?

— Тато: Так.

Петро підійшов ближче.

— Петро: Хто?

Данило мовчав.

— Петро: Хто наказав тобі це зробити? Я хочу почути відповідь. Не через Ольгу. Через тебе. Ти стільки років змушував нас жити серед цих таємниць, постійно повторював, що все робив заради нашої безпеки. То скажи хоча б зараз, хто віддавав тобі накази.

Данило важко видихнув.

— Тато: Були люди, з якими я працював. Вони займалися речами, про які ви не повинні були знати.

— Ліза: Якими речами?

Данило подивився на мене.

— Тато: Наркотиками.

Марія прикрила рот рукою.

Ольга навіть не здригнулася. Вона, схоже, давно знала цю частину історії.

— Ольга: Продовжуй.

— Тато: Твій брат випадково дізнався, що вони займаються торгівлею наркотиками. Спочатку він думав, що це просто якісь підозрілі перевезення. Але потім знайшов документи, записи, імена людей, які були в цьому замішані. Він зрозумів, наскільки все серйозно.

— Ольга: І що він зробив?

— Тато: Він вирішив здати їх поліції.

Ольга повільно кивнула.

— Ольга: Саме так.

Вона подивилася на Мар'яну, а потім знову на Данила.

— Ольга: Він хотів зробити те, що мав зробити будь-хто на його місці. Розповісти правду. А вони не могли цього допустити.

— Ліза: Тому вони найняли тата?

Данило не відповів.

— Ліза: Тату, це правда?

— Тато: Так.

Я відчула, як усередині все похололо.

— Ліза: Тобі заплатили за його вбивство?

— Тато: Мені дали наказ. Я не хочу виправдовувати те, що зробив. Але тоді я знав, що якщо відмовлюся, вони почнуть прибирати всіх, хто був поруч зі мною.

Ольга різко перебила його.

— Ольга: Не треба робити з себе героя.

— Тато: Я й не роблю.

— Ольга: Ти говориш так, ніби в тебе не було вибору.

Данило подивився їй прямо в очі.

— Тато: У мене був вибір. І я зробив неправильний.

Ольга на мить замовкла.

— Ольга: Нарешті ти сказав хоча б щось чесно.

Петро нахмурився.

— Петро: Але якщо вони просто хотіли, щоб він замовк, чому саме ти? Чому не хтось інший?

Данило відповів не одразу.

— Тато: Тому що твій брат знав мене. Він довіряв мені. Вони знали, що він погодиться зустрітися зі мною.

Петро відступив на крок.

— Петро: Тобто ти використав його довіру?

— Тато: Так.

— Петро: І після цього повернувся додому?

— Тато: Так.

— Петро: Як ти взагалі міг дивитися нам в очі після цього?

Данило мовчав.

Ольга гірко усміхнулася.

— Ольга: А тепер розкажи їм про Мар'яну.

Мар'яна різко підняла голову.

— Мама Марії: Не треба.

Ольга повернулася до неї.

— Ольга: Треба.

— Мама Марії: Я вже сказала, що зробила це через страх.

— Ольга: Ні. Ти ще не розповіла їм головного.

Марія подивилася на матір.

— Марія: Мамо, про що вона говорить?

Мар'яна не відповіла.

— Марія: Мамо?

Ольга зробила крок убік і подивилася на Данила.

— Ольга: Розкажи їй.

Данило важко вдихнув.

— Тато: Після того, як усе сталося, Мар'яна дізналася правду.

— Марія: Яку саме?

— Тато: Вона знала, що я вбив його.

Марія застигла.

— Марія: І тому ти сховав її?

Мар'яна заплакала.

— Мама Марії: Маріє…

— Марія: Не називай мене зараз так, ніби нічого не сталося. Я хочу почути правду.

Данило опустив голову.

— Тато: Я боявся, що вона розповість комусь про те, що сталося. Я вже знав, що за мною стежать. Я знав, що люди, які дали мені наказ, не зупиняться.

— Ліза: І що ти зробив?

Данило мовчав.

Ольга відповіла за нього.

— Ольга: Він замкнув її в дзеркалі.

Марія різко повернулася до матері.