Дзеркала минулого

16

Де ти мій Ангеле літаєш?

Як ти?

Від гніву й болю не палаєш?

Не рве тобі серце сльоза моя?

Чі може забув, що в тебе є я?

Де ти мій Ангеле, ночі ночуєш?

Кому, ж ти на вушко, тай пісню воркуєш?

Ніжно обнімеш, тай сльози зітреш,

лиш мені, з Обрію, вже й не вернеш...

Горе, ж мені серце Сонцем розїло,

Вітрами смутку розмило...

Душу по степу пустило в небуття,

так промайнуло моє життя..

Тільки тіло й лишило, як тую билину, ще гне та гне до землі.....

Подобається

#214 в Різне
#7 в Поезія
#437 в Сучасна проза

Відредаговано: 10.04.2026