Дзеркала минулого

1

Ти безмежний, як море...

Тамуєш спрагу, даруєш наснагу,

Подихом своїм окриляєш.

Твоїх рук тіні малюють силуети,

Візерунків незбагненних піруети на тілі...

Ти — моє майбутнє.

Маю усе я з тобою, та, на жаль, лиш у мріях...

Між нами — гігабайти гірських хребтів:

Слів у пристрасті та меланхолії,

Що тримають мене і дарують надію.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше