42

ЕПІЛОГ

"Усе справжнє починається з тремтіння. В голосі, в серці, в обіймах.
А потім — назавжди."

— Дем’яне…
— Так, кохана? — він уже тримав мою руку, хоча я й мовчала.
— Це почалося. Справді.
— Я знаю.

Він сказав це спокійно, але очі його блищали. Не від страху. Від того, що ми нарешті були на порозі.
На порозі життя. Нового.

Ми в лікарняній палаті, я в білому халаті, він поруч — такий рідний, мій.
І кожна хвилина зараз — як вічність. Але в мені більше спокою, ніж тривоги. Бо я — не одна. Я з ним.

І так було завжди.
Відтоді, як я шепнула йому тоді, після весілля, про свій "подарунок"…

Це було за кілька місяців до цього моменту.
Ми стояли в батьківській вітальні, я з тремтячими руками, Дем’ян із тією його мужньою маскою, яку навіть любов не завжди могла зняти.

Але тоді — вона спала.

— Мамо, тату… — я говорила першою. — Ми хотіли вам дещо сказати.
— Невже ви сварилися? — мама перелякано глянула на нас.
— Ні, — усміхнувся Дем’ян. — Навпаки. Ми вирішили стати трьома.

Тиша. Потім — сльози. Обійми. Сміх.
Тато Дем’яна так сильно поплескав його по плечу, що той ледь не захитався.
— От молодець! Справжній чоловік!

А тепер — ми тут.

І коли в кімнаті залунав перший крик, я заплющила очі… і заплакала.

— Це він? — прошепотіла.
— Це він, Олесю. Наш син.
— Слава Богу…
Коли мені поклали на груди цей маленький клубочок тепла, життя і дива — я дивилась на нього й шепотіла:
— Ми вже чекали тебе, сонечко. Ми так любили тебе ще до того, як ти зробив перший подих…

Дем’ян цілував мене в чоло і тримав нас обох — ніби боявся відпустити.

— Ви мої.
— Завжди, — відповіла я.

Подяка вам, дорогі читачі

Дякую, що були поруч.
Кожне ваше "серденько", кожен коментар, кожна хвилина, проведена в цій історії — безцінні для мене.
⠀
Разом із вами Олеся й Дем’ян ожили. Ви сміялись, хвилювались, плакали й закохувались разом із ними — і саме це зробило цю історію живою.
⠀
Ваша підтримка — як тепла ковдра для автора. Дякую за неї.
⠀
Це була наша спільна подорож. І якщо вона лишила в серці світло — значить, усе було не даремно .

З любов’ю, ваша Княжна.